Gorchitsa.info

Позначка: війна в Україні

  • Путін і Сі з’їжджаються до Індії: війна проти України розколює БРІКС напередодні ключового саміту

    Путін і Сі з’їжджаються до Індії: війна проти України розколює БРІКС напередодні ключового саміту

    Війна Росії проти України стає одним із головних випробувань для БРІКС напередодні саміту лідерів, який відбудеться 12–13 вересня у Нью-Делі. Розширене об’єднання намагається позиціонувати себе як дедалі впливовішу платформу Глобального Півдня, однак його учасники мають надто різні відносини з Москвою, Вашингтоном і Пекіном, щоб легко виробити спільну позицію щодо найбільших міжнародних конфліктів. Паралельно саміт проходитиме на тлі війни навколо Ірану, нафтової кризи та нового загострення суперництва США й Китаю. Про це повідомляє Associated Press.

    Російський правитель Володимир Путін уже прибув до Нью-Делі вранці 11 вересня. Серед інших ключових учасників очікуються голова КНР Сі Цзіньпін, президент Ірану Масуд Пезешкіан, президент Південної Африки Сиріл Рамафоса, президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі та президент Індонезії Прабово Субіанто. На зустріч також має прибути генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.

    Для господаря саміту — Індії — присутність Путіна створює особливо складний дипломатичний баланс. Нью-Делі десятиліттями підтримує тісні оборонні та економічні відносини з Москвою, але водночас дедалі активніше співпрацює зі Сполученими Штатами, Європою, Японією та Австралією. Саме тому Індія від початку повномасштабної війни уникає прямого приєднання до західного курсу щодо Росії та регулярно закликає до переговорів і дипломатичного врегулювання. Associated Press зазначає, що війна в Україні вже продемонструвала межі можливостей Нью-Делі балансувати між конкуруючими центрами сили.

    Енергетичний фактор робить цей баланс ще складнішим. Росія залишається одним із головних постачальників нафти для Індії. У липні 2026 року частка російської сировини в індійському нафтовому імпорті сягнула рекордних 50,83%, або приблизно 2,47 млн барелів на добу. Таким чином, понад половину імпортованої Індією нафти того місяця забезпечувала саме Росія. Залежність від російських поставок додатково зросла через проблеми з поставками з Близького Сходу.

    Вашингтон, своєю чергою, посилює тиск на країни, які купують російські енергоресурси. У Сенаті США вже пройшов законопроєкт, який дозволяє запроваджувати тарифи до 100% проти великих імпортерів російської нафти. Серед країн, яких потенційно може зачепити цей механізм, називають саме Індію та Китай. Документ ще має пройти Палату представників, однак для Нью-Делі навіть сама перспектива таких заходів стає додатковим аргументом не дозволити БРІКС перетворитися на відверто антиамериканський союз.

    Це одна з ключових відмінностей між Індією та Китаєм. Пекін значно охочіше використовує БРІКС як майданчик для просування альтернативи західним політичним та фінансовим структурам. Індія також виступає за реформування світових інституцій та більшу вагу Глобального Півдня, але прагне зберігати стратегічну автономію й не хоче опинитися у блоці, який сприйматиметься як прямий противник США та Європи.

    Саме тому війна проти України є для БРІКС дуже незручним питанням. Росія є одним із засновників об’єднання і одночасно державою, яка веде найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. Китай зберігає тісні політичні й економічні зв’язки з Москвою. Індія продовжує купувати російську нафту, але не хоче псувати стратегічне партнерство із Заходом. Інші держави БРІКС також мають власні зовнішньополітичні інтереси, через що сформувати жорстку спільну позицію практично неможливо.

    Додатково саміт відбувається в момент, коли США намагаються відновити дипломатичний трек щодо російсько-української війни. Американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер нещодавно провели переговори спочатку в Москві з Путіним, а потім у Києві з Володимиром Зеленським. Суттєвого прориву досягнути не вдалося: головні вимоги України та Росії залишаються несумісними, зокрема щодо територій та майбутньої системи безпеки.

    Зеленський 10 вересня повідомив, що тристоронніх переговорів за участю України, Росії та посередника до російських парламентських виборів 18–20 вересня не очікується. Водночас контакти між Києвом та Вашингтоном продовжуються. Отже, Путін прибуває на саміт БРІКС у момент, коли дипломатичний процес формально поновився, але реального прориву поки немає.

    Проте Україна — не єдине питання, здатне розколоти саміт. Ще гострішим випробуванням стала війна навколо Ірану. Тегеран увійшов до БРІКС у 2024 році, але його відносини з Об’єднаними Арабськими Еміратами різко погіршилися після початку нинішнього конфлікту. ОАЕ після іранських ракетних ударів у серпні призупинили торговельні та фінансові операції з Тегераном. Кремль уже визнав, що суперечності між двома державами ускладнюють підготовку спільної декларації саміту.

    Це особливо важливо, оскільки БРІКС ухвалює рішення на основі консенсусу. У травні міністрам закордонних справ держав об’єднання вже не вдалося погодити спільну заяву через суперечності між Іраном та ОАЕ. Тепер Індія спробує знайти формулювання, з яким погодяться обидві сторони.

    Ситуація на Близькому Сході також напряму зачіпає економічні інтереси Індії. Війна фактично паралізувала значну частину перевезень через Ормузьку протоку, один із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою, а Brent піднялася вище $100 за барель. Для Індії, яка сильно залежить від імпорту енергоносіїв, подорожчання нафти створює тиск на рупію, інфляцію та торговельний баланс. 11 вересня індійська валюта продовжила падіння саме на тлі стрибка нафтових цін.

    Не менш важливою подією саміту стане приїзд Сі Цзіньпіна. Це його перший візит до Індії за сім років. Пекін і Нью-Делі намагаються поступово стабілізувати відносини після кривавих зіткнень на спірному гімалайському кордоні у 2020 році. Китайське МЗС уже підтвердило підготовку двосторонньої зустрічі Сі та Нарендри Моді під час саміту.

    При цьому фундаментальні суперечності між двома азійськими гігантами нікуди не зникли. Індія обмежує частину китайських інвестицій із міркувань безпеки, Пекін стримано ставиться до передачі індійським компаніям окремих технологій, а прикордонна проблема залишається невирішеною. Тому зближення Моді та Сі радше є спробою керувати суперництвом, а не ознакою появи нового стратегічного союзу.

    Ще одна велика тема Нью-Делі — фінансова незалежність БРІКС від Заходу. Країни обговорюють збільшення розрахунків у національних валютах та створення платіжних механізмів, менш залежних від долара і західної банківської системи. Індія перед самітом навіть запропонувала пов’язати цифрові валюти центральних банків держав БРІКС для прискорення транскордонних платежів.

    Однак Нью-Делі підкреслює, що не йдеться про створення спільної валюти чи пряму заміну долара. Реалізацію проєкту ускладнюють різні фінансові системи, недовіра між окремими країнами та навіть відсутність нормальних фінансових відносин між деякими членами. У цьому сенсі фінансова тема повторює головну проблему всього БРІКС: об’єднання швидко збільшується, але разом із кількістю учасників зростає і кількість суперечностей.

    Статус Саудівської Аравії також залишається показовим. AP описує розширений БРІКС як об’єднання 11 держав, однак Reuters уточнює, що Ер-Ріяд досі формально не прийняв повне членство і бере участь у роботі об’єднання на нижчому рівні. На саміт у Нью-Делі має приїхати міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бін Фархан.

    У підсумку саміт 12–13 вересня має показати, чи здатен розширений БРІКС бути чимось більшим за майданчик для спільних фотографій та декларацій. Організація представляє величезну частину населення світу, контролює значну частку енергетичних ресурсів і претендує на більший вплив у міжнародних інституціях. Але війна Росії проти України, конфлікт навколо Ірану, суперництво Індії та Китаю і різне ставлення учасників до США демонструють межі цієї єдності.

    Для Путіна Нью-Делі стане можливістю показати, що Росія, попри санкції та майже п’ятирічну повномасштабну війну, не перебуває в міжнародній ізоляції. Для Сі Цзіньпіна — нагодою посилити роль Китаю в Глобальному Півдні. А для Нарендри Моді головним завданням буде значно складніша гра: залишити Росію партнером, поступово домовлятися з Китаєм, захищати економічні інтереси Індії та водночас не дозволити БРІКС перетворитися на союз, спрямований проти Заходу.

  • ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    ФСБ заявила про «українського шпигуна» біля посла Британії: у Москві затримали охоронця дипмісії

    У Москві Федеральна служба безпеки Росії заявила про затримання громадянина РФ, який працював у структурі, що забезпечувала охорону британської дипломатичної місії, та нібито передавав Україні інформацію про співробітників посольства. Про це повідомило Bloomberg. Російська спецслужба стверджує, що отримані від чоловіка дані могли використовуватися для підготовки провокації або нападу на британських дипломатів, відповідальність за який планували покласти на Москву. Водночас незалежного підтвердження цієї версії немає, а оприлюднені твердження наразі фактично є версією ФСБ.

    За інформацією російської сторони, затриманий — громадянин РФ 1981 року народження. У повідомленнях західних медіа його називають 45-річним чоловіком, а російські ЗМІ вказують лише ім’я Марат, не розкриваючи повних персональних даних. Він не був британським дипломатом і, за наявною інформацією, не належав безпосередньо до штату уряду Великої Британії: чоловік працював на сторонню організацію, яка виконувала охоронні функції для дипломатичної місії. За даними The Times, йшлося, зокрема, про охорону біля резиденції британського посла в Москві Найджела Кейсі.

    ФСБ заявляє, що чоловік нібито збирав відомості про британських дипломатів: фотографії та персональні дані, адреси проживання, інформацію про автомобілі, пересування, зустрічі, а також систему охорони дипломатичних об’єктів. Російські медіа, які цитують спецслужбу, додають, що серед переданих даних могли бути графіки роботи пунктів пропуску, інформація про кількість охоронців та інші внутрішні відомості. Частина цих деталей походить виключно від російських силових структур і наразі не була незалежно підтверджена.

    Ключова частина заяви ФСБ стосується України. Російська спецслужба стверджує, що охоронець контактував з українським блогером Дмитром Карпенком, відомим також як «Апостол Дмитро», а той начебто діяв в інтересах Служби безпеки України. Карпенко справді є українським блогером та автором великої кількості інтерв’ю, зокрема з російськими військовополоненими. На власному сайті він повідомляє про сотні мільйонів переглядів своїх каналів та понад тисячу довгих відеоінтерв’ю. Водночас це саме по собі не підтверджує заяв ФСБ про його можливу роботу на українську спецслужбу.

    Найбільш резонансною є заява Москви про начебто запланований «теракт під чужим прапором». За версією ФСБ, інформація про британських дипломатів мала бути використана для підготовки нападу на посла Великої Британії Найджела Кейсі або інших представників дипмісії. Російська сторона стверджує, що після цього відповідальність планували покласти на саму Росію, щоб спровокувати пряме військове зіткнення між Москвою і Лондоном. Жодних незалежних доказів існування такого плану у відкритих джерелах наразі не оприлюднено.

    Російська спецслужба також поширила відео затримання чоловіка. Західні видання описують кадри, на яких силовики в цивільному та балаклавах валять затриманого на землю. ФСБ повідомила, що проти нього відкрито кримінальну справу про державну зраду. Російські медіа також поширюють нібито його свідчення та фрагменти листування, однак перевірити обставини отримання цих матеріалів або достовірність представленої російською стороною версії незалежно неможливо.

    Інцидент стався на тлі вже тривалого дипломатичного протистояння між Росією та Великою Британією. Москва протягом останніх років неодноразово звинувачувала британських дипломатів у шпигунстві та висилала їх із країни. У січні 2026 року Росія відкликала акредитацію ще одного працівника британського посольства, заявивши про його зв’язки зі спецслужбами. Лондон тоді категорично відкинув обвинувачення як безпідставні. У березні Москва вислала ще одного британського дипломата, якому приписувала «економічне шпигунство». Британська сторона знову назвала такі звинувачення неприйнятними та частиною кампанії тиску.

    Ще у 2025 році британське Міністерство закордонних справ офіційно заявляло про «агресивну та скоординовану кампанію переслідування» дипломатів з боку російської влади. Тоді Лондон наголошував, що звинувачення проти його співробітників фабрикуються для виправдання тиску на британську дипломатичну місію, та попереджав Москву про дзеркальні заходи у разі подальшої ескалації. Попри різке погіршення відносин після початку повномасштабної війни проти України, Велика Британія продовжує утримувати посольство в російській столиці.

    Цьогоріч британська влада навіть офіційно попереджає своїх громадян про підвищений ризик затримання в Росії. Міністерство закордонних справ Великої Британії радить взагалі не їздити до РФ, серед іншого через ризик того, що російська влада може затримувати іноземців за підозрою в діяльності, яку Москва вважає незаконною. У рекомендаціях Лондона прямо зазначається, що можливості британського уряду допомогти затриманим у РФ суттєво обмежені.

    Додаткового політичного забарвлення історії додає те, що буквально напередодні у самій Великій Британії 31-річному Джошуа Кемміджу висунули обвинувачення у сприянні російській військовій розвідці. За даними британської прокуратури, він нібито контактував із представником пов’язаної з ГРУ структури та підозрюється у підготовці диверсійної діяльності. Таким чином, протягом приблизно доби Лондон і Москва опинилися в центрі двох окремих історій із взаємними звинуваченнями у шпигунстві та диверсіях.

    Напруженість виходить далеко за межі дипломатичних скандалів. 10 вересня Reuters повідомив, що Велика Британія, Норвегія та США навесні зірвали російську підводну операцію поблизу Шпіцбергена. За даними агентства, російські спеціальні підводні апарати проводили навчання із застосуванням технологій, які можуть використовуватися проти критично важливих морських кабелів. В іншому епізоді Німеччина звинуватила Москву в причетності до загрози в аеропорту Лейпциг/Галле, після чого відбувся новий обмін дипломатичними заходами між Берліном і Москвою.

    На цьому тлі затримання охоронця британської дипмісії стає не просто черговою кримінальною справою всередині РФ, а новим епізодом різкого протистояння Москви з Лондоном. Принципово важливо, що наразі достовірно встановленим є саме факт заяви ФСБ про затримання та відкриття справи. Твердження про роботу чоловіка на СБУ, передачу інформації для терактів і намір атакувати британського посла залишаються російською версією подій. На момент підготовки матеріалу незалежного підтвердження цих звинувачень у відкритих джерелах не було, а британські та українські структури публічних доказів на користь версії ФСБ не надавали.

  • Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Ніч у лісі, пістолет із глушником і ранкова засідка: СБУ зірвала замах ФСБ на Київщині

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив замовного вбивства на Київщині, яке, за версією слідства, організовувала російська ФСБ. Виконавцем мав стати 19-річний житель Миколаєва. За даними правоохоронців, молодий чоловік стежив за майбутньою жертвою, вивчав її звички та маршрути, отримав від російського куратора зброю зі схрону і мав влаштувати засідку під час ранкової прогулянки чоловіка із собакою.

    СБУ повідомила про затримання підозрюваного 10 вересня. За версією спецслужби, до уваги ФСБ він потрапив через свою активність у соціальних мережах, де публікував матеріали на підтримку нацистської та фашистської ідеології. Після встановлення контакту російська спецслужба нібито завербувала хлопця та почала давати йому завдання. Зрештою його відправили зі Миколаєва до столичного регіону для підготовки фізичної ліквідації визначеної людини.

    Оприлюднена інформація доповнюється судовими матеріалами, які дозволяють відновити значно ширшу хронологію справи. В ухвалі Центрального районного суду Миколаєва від 6 серпня йдеться про громадянина України, якого підозрюють за трьома епізодами — державна зрада в умовах воєнного стану, готування до замовного умисного вбивства та незаконне поводження зі зброєю. Суд вказує, що не пізніше 12 липня підозрюваний почав спілкуватися в Telegram із представниками російських спецслужб, які пропонували винагороду за розвідку об’єктів, стеження за конкретними людьми та їхню фізичну ліквідацію.

    За матеріалами слідства, це не було одноразове завдання. Спочатку фігурант виконував доручення на півдні України. У Миколаєві він забрав зі схованки пістолет, магазини з набоями та пристрій для безшумної стрільби. Згодом перебував в Одесі, де, як зазначено в судовій ухвалі, збирав інформацію розвідувального характеру. 23 липня він виїхав до Києва та орендував житло. Через декілька днів за вказаними російським куратором координатами забрав ще одну схованку зі зброєю.

    Фінальний етап операції мав відбутися наприкінці липня — на початку серпня. Слідство стверджує, що 31 липня підозрюваний прибув до лісової місцевості у Вишгородському районі Київської області. Там для нього нібито заздалегідь залишили транспорт. Чоловік мав залишитися в районі до наступного ранку, дочекатися появи цілі під час звичної прогулянки із собакою та здійснити напад. Однак завершити задумане він не зміг, оскільки його затримали співробітники СБУ.

    Під час обшуків, за повідомленням СБУ, у фігуранта виявили три пістолети з глушниками, боєприпаси та мобільні телефони. Правоохоронці заявляють, що інформація у смартфонах містить докази його контактів із російською спецслужбою. Наразі ці матеріали мають бути перевірені в межах кримінального провадження, а остаточну оцінку доказам може дати лише суд.

    Є й важлива деталь щодо особи потенційної жертви. «Главком» із посиланням на власні джерела у правоохоронних органах повідомив, що йшлося нібито про правника і громадського діяча Геннадія Друзенка — співзасновника Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Однак сама СБУ ім’я людини, на яку готувався замах, у публічному повідомленні не назвала.

    Більше того, доступна судова ухвала також не дозволяє однозначно підтвердити версію про Друзенка. Ім’я потенційної жертви там приховане, однак судовий документ характеризує її як чинного військовослужбовця однієї з військових частин Національної гвардії України. У відкритих джерелах Друзенко фігурує як правник, громадський активіст, ветеран та президент ПДМШ, але не як чинний військовослужбовець НГУ. Тому стверджувати, що саме він був ціллю, без додаткового офіційного підтвердження наразі некоректно.

    Сам Перший добровольчий мобільний шпиталь був створений у 2014 році після Іловайської трагедії. За інформацією організації, Геннадій Друзенко став одним із його співзасновників, а перша місія добровольців вирушила на Донбас у грудні того ж року. За десять років роботи ПДМШ повідомляв про допомогу десяткам тисяч пацієнтів, а після початку повномасштабного вторгнення його медики працюють разом із підрозділами Сил оборони у прифронтових регіонах.

    Сама схема із залученням завербованої всередині України людини до фізичної ліквідації військових, волонтерів чи посадовців останнім часом фігурує одразу в кількох повідомленнях СБУ. 26 серпня спецслужба разом із Нацполіцією заявила про зрив іншого замаху на Київщині — цього разу проти керівника підприємства оборонно-промислового комплексу. За версією слідства, операцію також організовувала ФСБ. Виконавцем назвали 63-річного чоловіка, а після виконання завдання він намагався залишити Україну. Його затримали у Польщі, після чого українська сторона почала процедуру екстрадиції.

    Ще один схожий епізод завершився вироком у серпні. Тоді СБУ повідомила про 15 років ув’язнення для агента ФСБ, який спочатку підпалив автомобіль військового, а потім отримав завдання підготувати вбивство одного з командирів Сил оборони у Києві. У тій справі виконавець також дістав зброю зі схрону та орендував житло поблизу потенційної цілі. Його затримали ще на етапі підготовки.

    Показовим є і спосіб, у який російські спецслужби знаходять потенційних виконавців. У різних кримінальних провадженнях СБУ регулярно описує вербування через Telegram та інші соціальні мережі. Одних кандидатів знаходять серед тих, хто шукає «легких заробітків», інших — через антиукраїнські або проросійські коментарі. Наприклад, у серпні СБУ повідомляла про двох затриманих на Миколаївщині, яких, за даними слідства, завербували після антиукраїнських дописів у Telegram. У вересні спецслужба розповідала про військового, який також нібито працював на ФСБ та збирав інформацію про українські підрозділи на півдні.

    У судовій ухвалі в нинішній справі ця система описана ширше. За версією слідства, куратори можуть пропонувати завербованим особам різні типи завдань: фотографування об’єктів, встановлення місць проживання або транспорту військовослужбовців і посадовців, пошук схронів та збір даних про розпорядок дня визначених людей. Саме цей етап стеження, як вважають правоохоронці, передував підготовці липнево-серпневого замаху на Київщині.

    19-річному фігуранту інкримінують ч. 2 ст. 111 КК України — державну зраду в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 14 і п. 11 ч. 2 ст. 115 — готування до умисного вбивства на замовлення, а також ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. За державну зраду в умовах воєнного стану закон передбачає 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на нинішньому етапі йдеться саме про підозру та версію слідства. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, людина не може вважатися винною, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду.

    Історія на Київщині водночас показує, що російські спецслужби, за даними українських правоохоронців, дедалі частіше намагаються використовувати не професійних диверсантів, яких необхідно перекидати через кордон, а завербованих дистанційно громадян України. У цьому випадку між першим зафіксованим контактом підозрюваного з російськими кураторами та підготовкою до потенційного вбивства минуло менш як три тижні. І саме цей короткий шлях — від листування в месенджері до зброї та підготовки замаху — є однією з найбільш тривожних деталей справи.

  • «Винні США»: чоловік Лорак повторив тези Кремля про війну і нарвався на жорстку реакцію

    «Винні США»: чоловік Лорак повторив тези Кремля про війну і нарвався на жорстку реакцію

    Чоловік Ані Лорак, іспанець Ісаак Віджраку, який позиціонує себе як духовний наставник і wellness-практик, несподівано взявся пояснювати причини російсько-української війни. У своєму Instagram він поширив відео з версією, за якою відповідальність за вторгнення Росії фактично перекладається на США та розширення НАТО. Публікація швидко викликала обурення користувачів, які нагадали автору про російську окупацію Криму, бойові дії на Донбасі з 2014 року та злочини російських військових після початку повномасштабного вторгнення.

    Як повідомляє ТСН, у ролику, яким поділився Віджраку, стверджувалося, що після розпаду Радянського Союзу начебто була укладена домовленість, за якою НАТО не мало просуватися на схід. Далі автори цієї версії пов’язують розширення Альянсу зі США і подають дії Росії як своєрідну реакцію на наближення НАТО до її кордонів. Віджраку дав зрозуміти, що погоджується з таким поясненням, хоча й зазначив, що це одна з версій подій.

    Однак саме цей аргумент потребує суттєвого уточнення.

    Документи початку 1990-х справді свідчать, що під час переговорів про об’єднання Німеччини американські, німецькі та інші західні політики говорили радянському керівництву про нерозширення військової юрисдикції НАТО на схід. Зокрема, 9 лютого 1990 року держсекретар США Джеймс Бейкер у розмові з Михайлом Горбачовим використав відому формулу про те, що юрисдикція сил НАТО не просунеться «ані на дюйм» на схід. Розсекречені матеріали підтверджують існування таких політичних запевнень.

    Але переговори того періоду відбувалися насамперед навколо майбутнього об’єднаної Німеччини та статусу території колишньої НДР. Жодного міжнародного договору, який назавжди забороняв би НАТО приймати країни Центральної та Східної Європи, сторони не підписали. У фінальному договорі про об’єднання Німеччини були закріплені конкретні обмеження щодо розміщення іноземних військ і ядерної зброї на території колишньої НДР, але загальної заборони на майбутнє розширення Альянсу там немає. На це вказують і документи НАТО.

    Отже, історики досі дискутують про зміст і політичну вагу усних запевнень 1990–1991 років, але твердження про існування «підписаної угоди», яку США нібито просто порушили, є некоректним.

    Ще одна теза поширеного чоловіком Лорак ролика полягає в тому, що Росія нібито не мала територіальних претензій до України й була змушена реагувати лише після того, як перспектива українського членства в НАТО стала для Москви неприйнятною. Ця версія суперечить хронології подій.

    Російська агресія проти України почалася у 2014 році. У березні того року Генеральна асамблея ООН підтвердила територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах і заявила про недійсність так званого кримського «референдуму», після якого Москва оголосила півострів частиною Росії. ООН закликала держави не визнавати будь-яку зміну статусу Криму.

    Надалі Росія підтримувала збройні формування на сході України, а 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення з території РФ, окупованого Криму та Білорусі.

    2 березня 2022 року Генеральна асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію, яка прямо назвала дії Російської Федерації агресією проти України та вимагала негайно припинити застосування сили і безумовно вивести російські війська з української території.

    Україна при цьому не була і на момент вторгнення не стала членом НАТО. Тож формулювання про Росію, яка нібито «захищалася від НАТО» шляхом вторгнення на територію держави, що не входила до Альянсу, не відповідає фактичному міжнародно-правовому статусу сторін.

    Окремо Віджраку, за повідомленням ТСН, підтримав тезу про те, що Москва начебто не прагнула українських територій. Однак уже сама анексія Криму 2014 року суперечить цьому твердженню. А після повномасштабного вторгнення Москва оголосила російськими ще й окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. ООН ці спроби анексії не визнає, а міжнародна спільнота продовжує розглядати ці території як частину України.

    Не вписується в поширену Віджраку версію й Будапештський меморандум 1994 року.

    Україна, яка після розпаду СРСР мала на своїй території один із найбільших ядерних арсеналів світу, приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава. Росія, США та Велика Британія натомість підтвердили зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, а також утримуватися від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності та політичної незалежності держави. Верховна Рада у зверненні до 30-річчя документа прямо зазначила, що Росія ці зобов’язання порушила.

    Особливо гостро користувачі відреагували на спробу пояснювати російське вторгнення геополітичними претензіями до США, нагадуючи про те, хто безпосередньо заходив зі зброєю до українських міст.

    Одним із символів злочинів російських військ стала Буча. Після відступу російських сил навесні 2022 року там були виявлені тіла цивільних.

    Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала в Бучі загибель щонайменше 73 цивільних під час перебування міста під контролем російських військ та перевіряла ще понад сотню повідомлень про вбивства. У ширшому дослідженні Київської, Чернігівської та Сумської областей ООН документувала свавільні страти та напади на цивільних з боку російських військ. Експерти ООН заявили, що є серйозні ознаки того, що задокументовані свавільні страти можуть становити воєнний злочин умисного вбивства.

    Тут, однак, є важливе юридичне уточнення до вихідної публікації ТСН. Формулювання, що «дії росіян у Бучі офіційно визнано геноцидом», потребує конкретизації. Верховна Рада України визнавала дії Росії та її збройних сил геноцидом українського народу. Водночас міжнародні структури, зокрема ООН, у своїх доповідях щодо конкретних убивств у Бучі використовують юридичні категорії можливих воєнних злочинів, свавільних страт та умисних убивств. Остаточна кваліфікація геноциду в міжнародному праві має окремий і дуже високий поріг доказування.

    Сам Віджраку, як пише ТСН, застеріг, що поширена ним інтерпретація є лише однією з версій і з нею можуть не погоджуватися. Він також закликав дивитися на історичний контекст війни. Проте саме детальний історичний контекст і робить картину значно складнішою за запропоновану схему «США розширили НАТО — Росія була змушена атакувати».

    У коментарях під публікацією чоловіка Лорак користувачі звертали увагу саме на це. Вони нагадували, що американські війська не окуповували українські міста, тоді як російські сили перетнули міжнародно визнаний кордон України, захоплювали населені пункти та продовжують завдавати ударів по українській території. Інші закликали Віджраку перевіряти історичні факти перед поширенням політичних пояснень війни.

    Ісаак Віджраку — іспанець, який відомий передусім як wellness- і духовний практик. У публічному просторі він регулярно з’являється разом з Ані Лорак. Фотографії пари на російських світських і музичних заходах публікувалися ще з 2023–2024 років.

    Новий допис Віджраку фактично вивів його далеко за межі звичної тематики духовних практик. І хоча кожен має право на власну оцінку міжнародної політики, твердження про причини війни можна перевіряти за документами.

    Ці документи показують: юридичної угоди, яка забороняла НАТО приймати східноєвропейські держави, не існувало; Україна не була членом НАТО в лютому 2022 року; Росія окупувала Крим ще у 2014-му; Генасамблея ООН назвала повномасштабні дії Москви агресією та вимагала вивести російські війська; а Росія ще 1994 року підтвердила зобов’язання поважати українські кордони.

    Тому версія, яку підтримав чоловік Ані Лорак, залишає за кадром саме ті факти, без яких пояснювати походження найбільшої війни в Європі за десятиліття неможливо.

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Трамп і Путін говорили годину після місії Віткоффа та Кушнера: що відомо про переговори

    Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін 8 вересня провели приблизно годинну телефонну розмову, яка стала продовженням нового дипломатичного раунду навколо війни в Україні. Дзвінок відбувся після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер протягом одного вікенду відвідали спочатку Москву, а потім Київ і провели багатогодинні переговори з обома сторонами. За версією Кремля, Трамп наголосив, що хоче домогтися реального прогресу у завершенні війни ще під час свого нинішнього президентського терміну.

    Деталі телефонної розмови першим публічно виклав помічник Путіна з міжнародних питань Юрій Ушаков. Він назвав діалог «конструктивним» і «відвертим» та повідомив, що президенти обговорили результати поїздок Віткоффа та Кушнера до Росії й України. Водночас на момент появи перших повідомлень Білий дім не оприлюднив власного детального викладу розмови, тому твердження про конкретні заяви Трампа та Путіна поки переважно спираються на російську версію переговорів.

    За словами Ушакова, Трамп під час дзвінка говорив про необхідність якнайшвидше завершити російсько-українську війну і висловив зацікавленість у тому, щоб домогтися «прориву» ще за час своєї каденції. Російська сторона водночас намагається прив’язати можливе припинення війни до значно ширшого перезавантаження відносин із Вашингтоном. Ушаков стверджує, що після врегулювання війни можуть відкритися перспективи для розвитку співпраці між США та Росією.

    Путін, зі свого боку, виклав Трампу російську оцінку ситуації на фронті та знову наголошував на військових цілях Москви. За інформацією Associated Press, російський президент також запевняв американського лідера, що РФ нібито не має агресивних планів щодо європейських країн. Ця заява прозвучала на тлі дедалі гостріших побоювань у Європі щодо довгострокових намірів Кремля та російських гібридних операцій.

    Сам дзвінок став логічним продовженням дипломатичного марафону, який розпочався кількома днями раніше. 5 вересня Віткофф і Кушнер прибули до Москви, де зустрілися з Путіним у Кремлі. Переговори тривали понад три години. За словами того ж Ушакова, представники США представили «низку ідей» щодо можливих шляхів завершення війни. Конкретного змісту цих пропозицій Москва не розкрила. Російська сторона після зустрічі назвала її корисною, однак жодних ознак досягнення остаточних домовленостей не було.

    На початку московської зустрічі Путін визнав, що ситуація навколо війни залишається складною, та позитивно висловився про спроби Трампа знайти політичне рішення. Водночас він продовжив наполягати на російській інтерпретації так званих «першопричин конфлікту» та говорив про впевненість Москви у досягненні своїх цілей. Це залишається одним із ключових протиріч у переговорному процесі: Москва публічно демонструє готовність до дипломатії, але одночасно не заявляє про відмову від своїх основних вимог.

    Уже 6 вересня Віткофф і Кушнер вирушили з Москви до Києва, де зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським. Для американських переговорників це був перший такий візит до української столиці в межах їхньої нинішньої миротворчої місії. Після переговорів Віткофф заявив, що під час контактів у Москві американська сторона почула «нові ідеї» і висловив сподівання, що найближчим часом може бути оголошено про новий раунд переговорів між Україною та Росією за посередництва США.

    Зеленський після зустрічі назвав розмову з представниками Трампа дуже змістовною і підтвердив готовність України до тристороннього переговорного формату. Окремими темами стали посилення протиповітряної оборони та підтримка української енергетики перед зимовим періодом. Київ очікує, що Росія знову намагатиметься атакувати енергетичну інфраструктуру країни.

    Уже 8 вересня Зеленський повідомив, що американські переговорники справді представили кілька пропозицій, які він вважає перспективними. Деталей цих ідей президент України не розкрив. Водночас він висловив сподівання особисто зустрітися з Трампом приблизно 20 вересня, коли у Нью-Йорку проходитимуть заходи Генеральної асамблеї ООН. Однією з тем потенційної зустрічі можуть стати додаткові системи та ракети Patriot, які Україні потрібні для захисту від російських балістичних ударів.

    Після поїздки американських представників з’явилася й можливість повернення до формату Україна — США — Росія. Ще 7 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не виключає відновлення тристоронніх переговорів. Водночас він наголосив, що говорити про конкретну дату та місце зустрічі поки зарано. Тоді ж Пєсков не виключив і майбутньої телефонної розмови між Путіним і Трампом — вона відбулася вже наступного дня.

    Особливо контрастним дипломатичне пожвавлення виглядає на тлі подій безпосередньо в Україні. Після короткої паузи, яка супроводжувала перебування американських переговорників у Москві та Києві, Росія в ніч на 8 вересня знову здійснила масштабну атаку на українську столицю ракетами та безпілотниками. Reuters повідомляв щонайменше про двох загиблих і десятьох поранених у Києві, а також про пошкодження житлових будинків, гуртожитку, школи, клініки, складів та інших об’єктів.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на тлі удару заявив, що російські балістичні ракети говорять про наміри Путіна переконливіше, ніж заяви про дипломатію. Водночас Москва продовжує стверджувати, що її атаки спрямовані на об’єкти, пов’язані з українським військово-промисловим комплексом.

    Таким чином, телефонна розмова Трампа і Путіна поки стала ознакою активізації контактів, але не свідченням досягнутої мирної угоди. Після тригодинних переговорів у Кремлі, візиту Віткоффа та Кушнера до Києва і годинного дзвінка між президентами США та РФ сторони все ще не оголосили ані узгодженого припинення вогню, ані дати нового раунду переговорів.

    Водночас дипломатична конструкція починає вимальовуватися чіткіше: Вашингтон паралельно контактує з Москвою та Києвом, Україна заявляє про готовність до тристороннього формату, а Кремль уже не виключає його відновлення. Віткофф і Кушнер говорять про появу нових ідей, Зеленський підтверджує, що серед них є пропозиції, які заслуговують на увагу, а Трамп, за твердженням Кремля, хоче домогтися результату ще під час своєї каденції. Але головне питання залишається без відповіді: чи готова Росія не просто вести переговори, а змінити свої вимоги та припинити бойові дії. Поки що на тлі нових ударів по Україні доказів такого рішення Москви немає.

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.

  • Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    У ніч проти 8 вересня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши безпілотники та ракети різних типів. Одним із головних напрямків удару стали Київ та Київська область. У столиці зафіксували руйнування та пожежі щонайменше у п’яти районах, загинули двоє людей, щонайменше десятеро постраждали. На Київщині пошкоджені житлові будинки, підприємства, склади й автомобілі.

    Повітряна тривога у столиці тривала вночі через загрозу безпілотників і ракет. Перші вибухи пролунали ще під час дронової атаки, а пізніше Київ зазнав ударів балістичними ракетами. Reuters також підтвердив застосування Росією балістики по українській столиці.

    За даними моніторингових ресурсів, одним із напрямків нічної атаки була також Одеса, однак на момент підготовки матеріалу детальних офіційних повідомлень про масштабні руйнування там ще не було. Тому дані про конкретні типи ракет, які нібито застосовувалися проти Одеси, потребують офіційного підтвердження.

    Київ: двоє загиблих і щонайменше десятеро постраждалих

    Найважчі підтверджені наслідки нічної атаки станом на ранок зафіксовані у столиці.

    Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомляла про сімох постраждалих і двох загиблих. Пізніше Міністерство внутрішніх справ уточнило, що кількість постраждалих зросла до десяти.

    Руйнування та пожежі виникли щонайменше у Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому, Подільському та Дніпровському районах.

    У Голосіївському районі сталося влучання у 26-поверхову нежитлову будівлю. На рівні 23-го поверху були зруйновані конструкції. Пожежі безпосередньо на цьому об’єкті не виникло.

    За іншою адресою в Голосіївському районі загорівся гараж. Полум’я перекинулося на сусідню нежитлову будівлю та бізнес-центр. Під час рятувальної операції надзвичайники врятували одного постраждалого.

    Крім того, вибухова хвиля пошкодила 16-поверховий житловий будинок. У квартирі виявилися заблокованими двоє людей — рятувальники змогли вивести їх назовні.

    У п’ятиповерхівці заблокувало людей

    Серйозні наслідки зафіксували й у Солом’янському районі.

    Там пошкоджень зазнав п’ятиповерховий житловий будинок, у якому після удару опинилися заблокованими мешканці. Працівники ДСНС врятували десятьох людей, одну людину госпіталізували.

    Раніше КМВА також повідомляла про пошкодження ще одного триповерхового житлового будинку в цьому районі.

    Загалом під час ліквідації наслідків нічної атаки рятувальники вивели або врятували з пошкоджених будівель щонайменше 13 людей.

    Горіли склади, гаражі та автомобілі

    У Подільському районі після атаки виникла пожежа у складській будівлі. Також загорілися автомобілі та гаражні бокси.

    У Дніпровському районі рятувальники гасили пожежу в гаражах. Окремо там локалізували займання трав’яного настилу.

    У Дарницькому районі загорівся гараж на території приватного домоволодіння. Пожежу вдалося ліквідувати. Також повідомлялося про пошкоджений автомобіль.

    Рятувальники станом на ранок продовжували працювати на кількох локаціях, зокрема гасили нежитлові будівлі у Голосіївському та Подільському районах.

    Постраждав і навчальний заклад

    Серед об’єктів, які зазнали пошкоджень у Києві, є навчальний заклад. Про це повідомляли КМВА та рятувальники у зведенні про наслідки атаки.

    Окремі наслідки зафіксували й поблизу станції метро «Тараса Шевченка» у Подільському районі: через вибух поруч із метро було пошкоджено фасад станції.

    Через наслідки нічної атаки вранці у столиці також виникли зміни в роботі громадського транспорту.

    Київщина: під ударом одразу п’ять районів

    Масштабні руйнування зафіксовані не лише в столиці. З вечора 7 вересня Росія атакувала Київську область реактивними безпілотниками, балістикою та ракетами.

    За даними керівника Київської ОВА Тимура Ткаченка, пошкодження є щонайменше у Білоцерківському, Броварському, Бориспільському, Фастівському та Обухівському районах.

    У Білій Церкві постраждав чоловік. Він отримав осколкові поранення, медики надають йому допомогу.

    У Білоцерківському районі пошкоджені:

    • виробниче приміщення;
    • склад;
    • два багатоквартирні житлові будинки;
    • приватне домоволодіння.

    Сім вантажівок знищені на Бориспільщині

    Значних збитків атака завдала Бориспільському району.

    Там постраждали складське приміщення та підприємство, а також сім вантажних автомобілів.

    ДСНС повідомляла про пожежі на території промислових підприємств. На одному з об’єктів вогонь знищив сім вантажівок. Крім того, російські безпілотники атакували логістичний комплекс.

    Причому один із логістичних об’єктів, за повідомленням рятувальників, опинився під ударом двічі, через що пожежу довелося гасити повторно.

    Будинки пошкоджені ще у трьох районах області

    У Броварському районі внаслідок нічної атаки пошкоджені три приватні домоволодіння та автомобіль.

    На Фастівщині пошкодження отримали три приватні будинки.

    В Обухівському районі постраждало ще одне приватне домоволодіння.

    Таким чином, лише за підтвердженими на ранок даними на Київщині пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, виробничі й складські приміщення, підприємства, логістичні об’єкти та транспорт.

    Основний удар припав на Київ та область

    Приблизна карта руху засобів повітряного нападу вказує, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київ, Київська область та Одеса. Водночас детальний перелік використаних Росією ракет і безпілотників Повітряні сили станом на ранній ранок ще мають уточнити, тому повідомлення моніторингових каналів про конкретні модифікації озброєння не варто подавати як остаточно встановлений факт.

    Через російську ракетну атаку Польща підняла військову авіацію для захисту свого повітряного простору від можливої загрози його порушення.

    Нічний удар відбувся невдовзі після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер залишили Київ після переговорів з українською стороною. Reuters звертає увагу на цей часовий збіг на тлі нової спроби США активізувати переговорний процес.

    Дані про наслідки ще можуть змінитися

    Станом на ранок 8 вересня найтяжчі підтверджені наслідки масованої нічної атаки зафіксовані в Києві: двоє людей загинули, щонайменше десятеро постраждали. Руйнування та пожежі виникли щонайменше у п’яти районах столиці.

    На Київщині відомо щонайменше про одного пораненого та пошкодження цивільної й промислової інфраструктури у п’яти районах.

    Рятувальники продовжують ліквідовувати пожежі та обстежувати місця ударів, тому кількість пошкоджених об’єктів і постраждалих може бути уточнена протягом дня.

  • Ресурсів може вистачити до 2028 року: глава ГУР оцінив, скільки ще Росія здатна вести війну

    Ресурсів може вистачити до 2028 року: глава ГУР оцінив, скільки ще Росія здатна вести війну

    Росія економічно значно слабша, ніж на початку повномасштабного вторгнення, однак її запасу ресурсів усе ще може вистачити для продовження війни проти України у 2027 та 2028 роках. Таку оцінку озвучив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко.

    Водночас у ГУР наголошують: це не означає, що Москва гарантовано зможе воювати до 2028 року з нинішньою інтенсивністю. Здатність Росії продовжувати агресію залежатиме, зокрема, від ефективності санкцій, доступу до іноземних технологій і компонентів, українських далекобійних ударів та дій міжнародних партнерів.

    «Ми не виключаємо, що цього ресурсу вистачить і на 2027-й, і на 2028 роки», — заявив Іващенко в інтерв’ю «Укрінформу». ГУР також оприлюднило основні тези розмови на своєму офіційному сайті.

    У Росії накопичуються одразу кілька проблем

    За оцінкою української розвідки, російська економіка вже перебуває у значно складнішому становищі, ніж у лютому 2022 року.

    Іващенко назвав серед основних проблем нестачу трудових ресурсів, зростання дефіциту федерального бюджету та погіршення ситуації у банківській системі. Однак накопичення цих проблем поки що не позбавило Кремль можливості фінансувати війну.

    Незалежні економічні показники також демонструють посилення тиску. За даними Reuters, дефіцит федерального бюджету Росії за січень–липень 2026 року зріс приблизно на 40% і досяг 2,8% ВВП, тоді як офіційний цільовий показник на весь рік становить 1,6% ВВП. Водночас президент РФ Володимир Путін публічно наполягає, що ситуація залишається керованою.

    Тобто говорити про неминучий економічний крах Росії найближчим часом підстав немає. Навпаки, оцінка ГУР свідчить: навіть на тлі дедалі дорожчої війни Кремль усе ще має достатній запас міцності.

    У ГУР назвали ключ до скорочення російського ресурсу

    Одним із головних інструментів тиску Іващенко назвав санкції. Але, за його словами, недостатньо просто ухвалювати нові обмеження — вони повинні реально перекривати канали постачання продукції, необхідної російському військово-промисловому комплексу.

    Йдеться передусім про електронні компоненти, верстати, спеціальну хімію, технології та інше обладнання, яке Росія не завжди здатна повноцінно замінити власним виробництвом.

    Російські компанії, за словами начальника ГУР, використовують численні фірми-посередники, через які необхідні товари продовжують потрапляти до країни в обхід санкцій. Українська розвідка, як стверджує Іващенко, знає, з яких держав надходить частина такої продукції.

    Тому завдання України та її партнерів — не лише вводити нові санкційні пакети, а й закривати вже існуючі лазівки.

    Удари України по Росії вже дають результат

    Ще одним інструментом виснаження російської воєнної машини Іващенко назвав українські далекобійні удари.

    За його оцінкою, їхній вплив уже є «дуже критичним». Йдеться не просто про фізичне знищення конкретного підприємства чи складу.

    Якщо після атаки Росії доводиться зупиняти виробництво, ремонтувати об’єкт, змінювати маршрути постачання, посилювати протиповітряну оборону або перекидати її з інших напрямків, Москва змушена витрачати додаткові гроші та ресурси.

    Саме це, за логікою української розвідки, і є одним із головних завдань далекобійних ударів: не встановлювати рекорди дальності польоту українських безпілотників, а системно зменшувати здатність Росії виробляти зброю, забезпечувати війська та фінансувати війну.

    Економічні наслідки таких атак дедалі помітніші. За даними The Wall Street Journal, українські удари по російській інфраструктурі у 2026 році серйозно вдарили по енергетичному сектору, логістиці та роботі аеропортів РФ. Особливо відчутними стали атаки на нафтопереробні підприємства, які спричинили проблеми з паливом.

    Росія скорочує прогноз видобутку нафти

    Окремий ризик для російської економіки — ситуація в нафтовому секторі, який залишається одним із ключових джерел бюджетних доходів Кремля.

    На початку вересня Reuters повідомив, що російська влада суттєво знизила прогноз видобутку нафти на 2026 рік. За проєктними урядовими розрахунками, показник може впасти до 494,2 млн тонн — найнижчого рівня з 2009 року.

    Серед факторів — наслідки війни, санкції, обмеження експорту та українські удари по нафтопереробній інфраструктурі. Росії також довелося вводити тимчасові обмеження на експорт бензину, дизельного та авіаційного пального, щоб стабілізувати внутрішній ринок.

    Однак і тут ситуація неоднозначна. Найбільший російський банк Сбербанк, наприклад, очікує рекордного прибутку за підсумками 2026 року. Водночас його керівництво вже фіксує зниження споживчої активності, а економічне зростання Росії сповільнюється.

    Це ще раз показує, чому оцінювати здатність Кремля продовжувати війну лише за одним показником — дефіцитом бюджету, нафтовими доходами чи станом банків — некоректно.

    Росія знаходить способи обходити частину обмежень

    Ще одна причина, чому санкції поки не позбавили Москву можливості фінансувати війну, — переорієнтація зовнішньої торгівлі.

    Наприклад, Росія та Індія суттєво розширили використання національних валют у взаємній торгівлі. За даними Reuters, рублі та рупії тепер використовуються приблизно у 96% двосторонніх розрахунків, а у відповідних операціях беруть участь десятки банків обох країн.

    Таким чином, навіть за умов західних фінансових санкцій Росія продовжує будувати альтернативні механізми торгівлі й розрахунків.

    Саме тому Іващенко наголошує на необхідності спільної роботи України та партнерів: окремі санкції без контролю за їх обходом не можуть швидко позбавити Кремль ресурсів.

    У ГУР говорять і про проблеми з набором військових

    Економічний ресурс — лише одна частина здатності Росії продовжувати війну. Інша — людський.

    За словами Іващенка, російська модель залучення людей на військову службу за контрактом значною мірою починає вичерпувати свої можливості. Регіонам стає дедалі складніше постійно збільшувати одноразові виплати, якими людей стимулюють підписувати контракти.

    Начальник ГУР також оцінив середньодобові втрати російських військ у 1200–1400 осіб, а в окремі періоди — до 1500. У цю оцінку входять загиблі та важкопоранені. Це дані української розвідки, які неможливо незалежно перевірити в режимі реального часу.

    За словами Іващенка, ГУР також фіксує зростання невдоволення війною серед росіян. Він заявив, що понад 60% населення РФ нібито виступають проти війни. Водночас начальник розвідки визнав, що наразі складно сказати, чи здатне таке невдоволення перетворитися на потужний протестний рух.

    Оцінка прозвучала на тлі нової спроби переговорів

    Заява керівника ГУР особливо показова на тлі активізації дипломатичних контактів.

    5–6 вересня представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори спочатку в Москві, а потім у Києві. Американська сторона намагається відновити переговорний процес щодо завершення війни.

    Водночас Кремль продовжує демонструвати готовність вести бойові дії. Ще 1 вересня Путін заявляв, що вважає становище Росії на фронті вигідним, хоча водночас залишив відкритою можливість переговорів за умови, що Москва вважатиме їх «змістовними».

    Саме тому оцінку ГУР щодо 2028 року не варто сприймати як прогноз дати завершення війни.

    Йдеться про оцінку потенційного запасу ресурсів Росії, а не про твердження, що війна обов’язково триватиме ще два роки.

    Ключова теза української розвідки інша: економічні проблеми РФ уже накопичуються, але самі по собі вони поки що не гарантують швидкого виснаження російської воєнної машини. Щоб скоротити цей горизонт, Україні потрібне одночасне посилення санкцій, перекриття каналів постачання західних і азійських компонентів, продовження ударів по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі й підтримка партнерів.