“Там прописано, якщо людина пройде базову військову підготовку у 18 років, то вона отримає військово-облікову спеціальність, стане на облік, і це призведе до того, що ТЦК зможуть її мобілізувати у 19 років”, – пояснив він.
Така норма, про можливість мобілізації з 18 років після базової військової підготовки, мабуть, є ключовим моментом обговорюваного нині в Раді скандального законопроєкту.
Тобто таким чином обходиться норма про те, що військовозобов’язаного можна призвати тільки з 27 років. У законопроєкті цю планку пропонують знизити до 25, але в реальності, як випливає зі слів ексспікера Дмитра Разумкова, її знизять до 18.
Тому що і зараз людину, яка пройшла строкову службу в армії, можна призвати і до 27 років. Не можна до цього віку призивати тільки тих, хто не служив в армію строкову службу. І таких зараз більшість (призивали на строкову службу в Україні дуже небагатьох, а з початку війни призов і зовсім припинився).
Але якщо строкову службу замінять на базову військову підготовку на 5 місяців (у воєнний час на 3 місяці), то відразу після її проходження вже можна призивати в армію. Тобто, з 18 років. Причому повістку можна виписувати одразу в день закінчення підготовки, відправивши людину прямо в армію. І, таким чином, “базова військова підготовка” перетвориться на звичайну “учебку” перед відправкою на фронт.
І це буде радикальною зміною ситуації.
Причому влада на цей нюанс у законопроєкті, як бачимо, не акцентувала уваги, імовірно, побоюючись скандалу і негативного суспільного резонансу.
Тепер ключове питання – чи втримається ця норма в підсумковому варіанті законопроєкту.
Якщо утримається, то вона торкнеться дуже багатьох молодих людей. І, цілком імовірно, активізує процес від’їзду за кордон хлопців до 18 років.
У Києві почались вибухи одразу ж після оголошення повітряної тривоги у місті. У ЗСУ повідомили, що знищили дві балістичні ракети, які летіли з окупованого Криму.
Очевидці повідомляють про щонайменше чотири вибухи, над містом видно величезні стовпи диму. Відомо про руйнування приміщень академії мистецтв та щонайменше десятьох поранених. Під завалами може бути людина.
“Вибухи в столиці. Терміново в укриття!” – написав спочатку мер Києва Віталій Кличко.
Кореспонденти ВВС Україна почули вибухи всього через секунду-дві після сирени.
Такий удар для Києва без оголошення тривоги хоча б за хвилину до удару трапився, можливо, чи не вперше. Раніше при ударах “кинджалами” чи іншими балістичними ракетами від моменту тривоги до удару проходило хоча б пів хвилини чи хвилина.
Телеграм-канали, які спеціалізуються на тривогах, припускають, що удар могли завдати з берегового ракетного комплексу “Бастіон” ракетами “Онікс” з Криму”. Також є припущення щодо ракет “Циркон”, якими вже били по Києву раніше під час комбінованих ударів. Саме вона є балістичною і її вже запускали по Києву з Криму.
АВТОР ФОТО,КМВА Підпис до фото, Вирва, яка утворилася від ранкового ракетного обстрілу в одному з районів Києва
Повітряні сили поки що не знають, що це були за балістичні ракети. “Тип встановлюють”, – йдеться в їхньому повідомленні.
Київська міська військова адміністрація повідомила, що уламки впали на триповерховий нежитловий будинок в Печерському районі.
АВТОР ФОТО,ВВС
АВТОР ФОТО,ВВС
Згодом з’ясувалося, що зруйнована будівля – це частина Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука.
“Руйнувань зазнала центральна частина корпусу. Зокрема, вщент зруйновані спортивна зала, конгрес-хол та виставковий центр. Також суттєвих пошкоджень зазнали приміщення кафедр та авдиторії закладу”, – йдеться в повідомленні міністерства культури.
“Поруч зі зруйнованим приміщенням державного навчального закладу розташований гуртожиток, де було чимало людей. На щастя, там руйнувань немає і ніхто не постраждав”, – написав Кличко.
АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Повністю зруйнована триповерхова будівля на Печерську. Судячи з того, що залишилося від стін – всередині був спортзал
АВТОР ФОТО,REUTERS
В.о. міністра культури Ростислав Карандєєв пише, що через швидкість удару студенти та викладачі не встигли спуститися в укриття, але їм пощастило, що “уламки влучили в сусідні приміщення”.
Мер повідомив про десятьох постраждалих на Печерську. Одну жінку і 16-річну дівчину госпіталізували.
У трьох жінок, двоє з яких – вагітні – “гостра реакція на стрес”, повідомив Сергій Попко, начальник КМВА.
Серед постраждалих, яких завезли до лікарні – завідувачка лабораторії, заявив Карандєєв. Він не уточнив, у якому вона стані.
Під завалами може бути людина, кажуть в ДСНС.
Кличко каже, що виклик екстрених служб був також у Соломʼянський район, де, за даними КМДА, уламки пошкодили багатоповерховий будинок.
Також уламки виявили в лісосмузі Голосіївського району Києва. Інформації про потерпілих та руйнування звідти не надходило.
АВТОР ФОТО,МИКОЛА КАЛАШНИК Підпис до фото, Уламок ракети залетів просто всередину приватного будинку
Керівник Дарницької районної адміністрації Микола Калашник повідомив, що у Дарницькому районі після ракетного обстрілу уламком пошкодило приватний будинок у мікрорайоні Осокорки – без подальшого загоряння.
Останній раз масований ракетний удар Київ переживав минулої ночі, тоді всі ракети збили й суттєвих руйнувань не було.
Аналітики порівнюють цей показник із цифрою озвученою Президентом, що із початку місяця, станом на 19 березня, кількість випущених росіянами ракет різних типів складала всього 130 одиниць.
Експерти кажуть, що росія перейшла до нової цілеспрямованої кампанії ударів по критичній інфраструктурі нашої країни.
У повідомленні від Defense Express відзначається, що противник скоротив інтервал між ударами максимум до доби. Існує припущення, що за цей період противник виключно займається заміною персоналу, який використовується для проведення обстрілів.
Також експерти відзначають, що неясно, чи проводять росіяни розвідку цільових об’єктів перед новими ударами, чи дотримуються лише наперед визначеного плану.
І підсумовуючи, зауважимо, що загроза повторного обстрілу дійсно існує і сьогодні справді зʼявилась інфа, що рф здійснювала спорядження ТУшок ракетами. Але коли точно ця атака може відбутись – невідомо. Це може статись як сьогодні, так і завтра чи в інший день, адже фінальне рішення завжди приймає військове керівництво рф.
Станом на 22:04 інформації про виліт стратегічної авіації не надходило. Буде він взагалі чи ні — стане зрозумілим вже після опівночі, адже злітають вони, зазвичай, саме тоді. Тож поки будьте спокійні та вже відпочивайте. У разі, якщо зʼявиться інформація про зліт Ту-95 чи іншої ворожої авіації, що може становити для нас загрозу, ми відразу повідомимо.
У Києві почались вибухи одразу ж після оголошення повітряної тривоги у місті. У ЗСУ повідомили, що знищили дві балістичні ракети, які летіли з окупованого Криму.
Очевидці повідомляють про щонайменше чотири вибухи, над містом видно величезні стовпи диму. Вже відомо про руйнування багатоповерхового нежитлового будинку та щонайменше п’ятьох поранених.
“Вибухи в столиці. Терміново в укриття!” – написав спочатку мер Києва Віталій Кличко.
“Я почув вибухи десь всього через секунду після сирени”, – розповів кореспондент ВВС Україна у Києві Георгій Ерман. Ці слова підтверджують й інші очевидці.
Такий удар для Києва без оголошення тривоги хоча б за хвилину до удару трапився, можливо, чи не вперше. Раніше при ударах “кинджалами” чи іншими балістичними ракетами від моменту тривоги до удару проходило хоча б пів хвилини чи хвилина.
Телеграм-канали, які зазвичай спеціалізуються на тривогах, припускають, що удар могли завдати з берегового ракетного комплексу “Бастіон” ракетами “Онікс” з Криму”. Також є припущення щодо ракет “Циркон”, якими вже били по Києву раніше під час комбінованих ударів. Саме вона є балістичною і її вже запускали по Києву з Криму.
Повітряні сили поки що не знають, що це були за балістичні ракети. “Тип встановлюють”, – йдеться в їхньому повідомленні.
“За попередньою інформацією, внаслідок ракетної атаки на Київ зафіксовано падіння уламків в Печерському районі. Пошкоджений нежитловий будинок. Оперативні служби слідують на місце пригоди”, – повідомила Київська міська військова адміністрація.
Там уточнили, що багатоповерховий будинок в Печерському районі суттєво пошкоджений.
Кличко підтвердив, що зруйнована триповерхова нежитлова будівля.
АВТОР ФОТО,REUTERS Підпис до фото, Повністю зруйнована триповерхова будівля на Печерську. Судячи з того, що залишилося від стін – всередині був спортзал
АВТОР ФОТО,REUTERS Мер повідомив про п’ятьох постраждалих на Печерську. Одну жінку і 16-річну дівчину госпіталізували.
Віталій Кличко додав, що є виклики екстрених служб у Печерський, Соломʼянський та Дніпровський райони столиці. Там також було падіння уламків.
Також у Голосіївському районі Києва в лісосмузі виявили уламки ракети. Попередньо, інформація щодо потерпілих та руйнування не надходила.
АВТОР ФОТО,МИКОЛА КАЛАШНИК
Останній раз масований ракетний удар Київ переживав минулої ночі, тоді всі ракети збили й суттєвих руйнувань не було.
Керівник Дарницької районної адміністрації Микола Калашник повідомив, що у Дарницькому районі після ракетного обстрілу уламком пошкодило приватний будинок у мікрорайоні Осокорки – без подальшого загоряння.
Україні “катастрофічно не вистачає” солдатів, пише видання Politico.
“Середній вік українських фронтовиків становить 43 роки, а свідчень того, що вони ухиляються від призову, стає дедалі більше”, – ідеться в статті.
Небажання мобілізовуватися видання пояснює “песимізмом” щодо майбутнього конфлікту: “Дедалі більше людей ставлять собі питання, чи здатна Україна перемогти сили Москви”.
Набір в армію зараз “має безсистемний характер і багато в чому залежить від вибіркових перевірок документів поліцією, які в деяких районах країни більш пильні, ніж в інших”.
Співрозмовник газети, українець на ім’я Артем, каже, що він і його друзі, які ухиляються від призову, бояться залишитися в бою на місяці або роки. “Я молодий і хочу жити своїм життям. І їхати туди, не знаючи, коли повернуся до нормального життя, важко. У мене є друзі, які пішли добровольцями на початку війни і досі воюють. Тож це як квиток в один кінець”, – каже він.
Мало що може переконати Артема піти в армію. “Моя мати – медсестра, вона бачить поранених і твердо каже мені триматися подалі від цього”, – каже він.
На Сумщині поряд з російським кордоном ситуація стає все пекельнішою. Більшість населених пунктів страждають від масованих обстрілів. Влада закликає місцевих негайно евакуюватись.
Втім їхати хочуть не всі. Ніна Скоркіна спочатку відмовлялась залишати домівку, але коли скрізь довкола лунали вибухи, поліцейські вивезли 87-річну жінку.
Інших літніх і немічних мешканців в одному із сіл переносять на ковдрах через міст, уже пошкоджений авіаударами.
І поки Володимир Путін святкує наступні шість років свого президентства й обіцяє продовжити велику війну проти України, атаки на її північному прикордонні різко посилились.
За словами Володимира Зеленського, тільки з початку березня росіяни скинули на громади Сумщини майже 200 керованих бомб.
“Наші прикордонні села російська армія намагається просто спалити до руїн”, – заявив український президент.
Підпис до фото, Ніна Макаренко евакуювалася з прикордонного села, взявши із собою лише трохи одягу і варення
Поліція і працівники ДСНС вже врятували сотні людей у прикордонній Сумщині, перемістивши їх у безпечніші місця вглиб України.
Багато з них – мешканці Великої Писарівки – селища за п’ять кілометрів від кордону, а також навколишніх сіл
Ніна Макаренко розповіла, що залишила вже зруйновану домівку.
“Порозбивали наші хати. Нема вже нічого”.
Все, що Ніна взяла з собою, – трохи одягу і домашнє варення.
До війни вона регулярно їздила до Росії на закупи. А тепер росіяни обстрілюють її дім.
“Це страшне. І вдень гатять, і вночі гатять”.
Автобус везе людей до невеликого міста Охтирка, де місцева влада облаштувала у дитячому садочку й школі тимчасовий притулок.
Тут затишно, з дітьми працюють психологи, багато посмішок і сміху.
Але на розставлених у класі розкладачках нерухомо й розгублено сидять літні жінки. Вони втратили все, що мали й у що вірили.
Перше, що я чую, коли заходжу в кімнату, це заклик про більшу допомогу українським воїнам.
“Дайте їм зброю, щоб вибити росіян. Це наше основне прохання! – каже Валентина. – Їхні літаки скидають на нас бомби, а нам їх нічим збивати!”
Наступний спалах її гніву стосується Володимира Путіна, який розв’язав цю війну і щойно переобрався на п’ятий термін.
“Путін – наш ворог! Сказав, що знищить Україну! – пристрасно виголошує Тетяна й висміює тріумфальне переобрання російського лідера. – Він сам себе обрав!”
“Що ми йому зробили? Скільки людей вбито, скільки закатовано, скільки руки-ноги втратили. І за що?”
Поки Тетяна говорить, поруч із нею нестримно ридає її літня мати. Озираючись, я розумію, що майже всі в кімнаті плачуть.
Чимало людей виїхало з прикордонних територій Сумщини з літа минулого року, коли влада оголосила там евакуацію через небезпеку.
Зараз лишатися там практично неможливо. На кадрах, знятих рятувальними командами поліції, видно вулиці, де будинки перетворилися на руїну.
Підпис до фото, Мер Охтирки Павло Кузьменко каже, що Росія хоче створити в прикордонних районах “сіру зону”
Однією з можливих причин серйозного загострення на Сумщині називають посилення українських обстрілів Бєлгорода – російського прикордонного міста, розташованого за 80 км від Харкова.
Нещодавно Володимир Путін пообіцяв відповісти на обстріл Бєлгородської області, ігноруючи, втім, той факт, що вже два роки російські ракети безжально б’ють по українських будинках й цивільній інфраструктурі.
У мера Охтирки – інша теорія ескалації.
“Я розумію, що ворог хоче зробити якусь сіру зону, в яку б не могла заходити техніка і в яку б не могли вільно переміщуватися великими групами люди”, – припускає Павло Кузьменко.
Ми зустрілися з ним в міській бібліотеці, оскільки російський авіаудар зруйнував будівлю міської ради, де був його кабінет.
“Вздовж усього нашого кордону ворог планомірно створює зону, куди українці не зможуть ступити”, – вважає мер.
Посилення обстрілів Сумщини також пов’язують із рейдами російських добровольчих формувань на територію Росії (Курської і Бєлгородської областей).
Ці сили, ймовірно, хотіли показати, що Путін втратив контроль над своїм кордоном. Саме тоді, за словами місцевих, росіяни почали активно бомбити Велику Писарівку.
“Вибухи не припинялися ні на секунду”, – каже Тетяна і додає, що життя в селищі перетворилося на “пекло”.
АВТОР ФОТО,НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ Підпис до фото, Цілі вулиці у прикордонних селах зруйновано російськими бомбами
До складу російських добровольчих угруповань входять різні люди: від представників правих сил до Сибірського батальйону, сформованого з корінних народів РФ. Їх об’єднує переконання, що тільки збройний опір може змінити Росію і повалити Путіна.
Чисельність й військова ефективність цих сил, які базуються в Україні й користуються підтримкою української військової розвідки, – залишаються чітко неясними.
У четвер на пресконференції у Києві представник одного з угруповань заявив, що їхні рейди до прикордонних з Україною областей Росії зв’язали “кремлівську військову машину”, зірвавши плани нового наступу на Україну.
Втім, мої власні джерела припускають, що галасу тут може бути не менше, ніж реальних дій.
Коли ж я запитала, чи вартують їхні досягнення того, щоб нищили українські села, інший представник російських добровольців сказав, “шкода”, що цивільні страждають. І додав: боротьба з таким ворогом, як Росія, “без жертв і руйнувань” неможлива.
Підпис до фото, Діти граються у волонтерському центрі для переселенців
Люди тікають не лише від обстрілів.
На Сумщині діє єдиний пункт пропуску на кордоні з Росією.
Щодня цим маршрутом користуються десятки людей, які повертаються з тимчасово окупованих територій.
Зоя Випирайло та її чоловік Михайло добирались сюди три дні. У їхньому селі на Херсонщині зараз повно російських солдатів.
“Їх багато. Селяться в будинках. Селяться в полях. Їхній транспорт рухається туди-сюди. А нам тривожно”, – зізналася Зоя, коли нарешті дісталась приймального пункту.
Вона каже, що життя в умовах окупації дуже змінило її: “У мене не було бажання, не було сил. Ми морально вбиті”.
Тому вони з Михайлом усе покинули. Передали сусідові будинок, у якому прожили 53 роки, залишили качок, курей і собак.
“Ми хочемо, щоб вся Херсонщина була під Україною. Дійсно хочемо. Але ми вже зневірилися”, — тихо й стомлено каже мені Зоя.
Щоб дістатись України, пенсіонерам довелося тягти свої сумки через двокілометрову нейтральну смугу.
АВТОР ФОТО,BBC Підпис до фото, Після трьох днів в дорозі Зоя нарешті може сказати сину по телефону, що вона в безпеці
Громадська організація “Плурітон” відвозить людей від кордону до приймального центру, де їм дають можливість подзвонити рідним, організовують квитки для подальшої подорожі, пригощають чаєм та гарячим обідом.
У тому ж місці ті, хто приїхали, також проходять перевірку документів.
“Коли я дивлюся на цих людей, я згадую себе”, – каже керівниця організації Катерина Арісой.
Вона й сама не так давно залишила свій дім у Бахмуті, а нині допомагає іншим переселенцям. “Я не можу знайти слів, щоб пояснити, що їхнє колишнє життя, на жаль, вже ніколи не повернеться,” – каже вона.
“Коли ми їхали сюди, я почала плакати. Я вдихнула свіже повітря, наше українське повітря”, — каже пенсіонерка Зоя тихо, але виразно.
Два останні роки її змушували відмовитися від власної ідентичності. А на останніх президентських виборах РФ – проголосувати за Володимира Путіна.
“Ми – українці. Ми хочемо, щоб наша країна процвітала. Щоб наші діти й онуки жили у мирі”, — каже Зоя і починає плакати.
“Вибачте. Це дуже важко”.
Поступово вона усвідомлює, що тепер вільна. Але Україна, на жаль, поки що так і не наблизилась до миру.
Останнім часом у мобілізованих українців і так далеко не найвища мотивація йти на фронт, але тепер вона ще поменшає – як виявилося, їм доведеться самотужки докуповувати собі ледь не все “спорядження”, витративши на це понад 220 000 гривень.
Так, військовослужбовці всіх категорій в умовах воєнного стану забезпечуються речовим майном згідно з нормою №1 “Бойовий єдиний комплект” – від головних уборів до зимових курток – загалом 46 предметів, а також речами за нормою “Бойовий спеціальний комплект” – засобами індивідуального захисту та екіпірування. Але на ділі отримати всі 46 предметів із передбаченого нормою №1 набору навряд чи пощастить, а зі списку БСК – і поготів, оскільки українська влада деякі позиції тільки почала закуповувати централізовано. Крім того, матеріальне забезпечення в різних підрозділах може відрізнятися.
Тобто докуповувати доведеться чимало: від черевиків і шапок до тактичного рюкзака і “побутової” аптечки з особистим запасом ліків, від полегшених бронепластин, плітоноски і шолома до додаткового комплекту польового костюма (кітель і штани в статутному “пікселі”) тощо. У підсумку сума набігає немаленька – близько 226 000 гривень, а якщо розглядати амуніцію вищою якістю, то витрати будуть значно вищими.
До речі, українські військові підтверджують, що “спорядження” їм доводиться покипати самим, адже держзабезпечення в цьому питанні м’яко кажучи, “кульгає” – одяг, білизна та взуття низької якості, що видають, часті некомплекти форми, дуже важкі “броніки” і т. д. Як влучно висловилися про якість амуніції українські бійці – “Одноразова форма для одноразових солдатів”.
Утім, нічого дивного в ситуації, що склалася, немає – вона лише є відгомоном усіх великих корупційних скандалів у Міноборони, де “пиляють” десятки мільярдів гривень на військових закупівлях.
Проведення виборів в будь-якій країні завжди є складним завданням, особливо в умовах воєнного конфлікту. Недавно представники політичної партії “Слуга народу” в Україні заявили, що проведення виборів в країні під час воєнного стану є неможливим. Це рішення було обгрунтовано рядом практичних проблем, які ускладнюють процес демократичних виборів.
Про це розповіла голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк в інтерв’ю РБК-Україна.
Наразі Україна має низку перешкод та нагальних питань, які унеможливлюють проведення виборів президента.
Питання військовослужбовців
Перш за все, як пояснила Шуляк, мова йде про мільйон військовослужбовців, які не є наразі представникам політичних партій. Обов’язковою вимогою до них під час мобілізації було призупинення членства в партіях. Після завершення війни вони зможуть поновити членство, втім, військові також мають право бути обраними.
У тому ж числі складність проведення виборів полягає й в реалізації права обирати.
“Тут ти захищаєш країну, тут у тебе окопи, над тобою літають різні види озброєння, а тобі потрібно ще приймати рішення (як голосувати, – ред.). Ну і найголовніше, як ці військові будуть обиратися? А ми ж з вами розуміємо, що саме ці люди є гідними того, щоб бути обраними і на місцевому рівні, і на рівні парламенту. Як ми можемо у них забрати таке право, тому що йде війна?”, – пояснила Шуляк.
Українці за кордоном
Наразі близько 20% населення перебуває за кордоном. Питання полягає в тому, як організувати там вибори. Один із варіантів – розширення консульської мережі, оскільки чинна мережа не зможе прийняти сотні тисяч людей, які, наприклад, наразі перебувають в Польщі чи Німеччині.
Зокрема інший варіант полягає в поштовому голосуванні. Цей метод вже застосувався іншими країнами.
“Зараз розглядаємо таку ж можливість для того, щоб ми були готовими. Війна закінчиться, буде наша перемога, розпочнуться перші післявоєнні вибори. Але нема гарантії того, що всі 100% населення, яке на сьогодні виїхало і перебуває за кордоном, повернеться дуже швидко”, – додала голова партії “Слуга народу”.
Неоновлений реєстр виборців
Іншою проблемою є неоновлений реєстр виборців. Окрім біженців, в Україні також є 6,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб.
“Де вони нині перебувають, де вони будуть голосувати?”, – відзначила Шуляк.
Зруйнована інфраструктура
Сотні дитячих садочків й шкіл, які раніше використовувались як виборчі дільниці – зруйновані. Під час проведення виборів важливо чітко розуміти, де саме їх можна організувати.
Питання територій
“Нікуди не дівається ще й питання наших територій, які зараз, наприклад, під обстрілами, які дуже близько до кордону з Російською Федерацією, які були в окупації. Коли там проводити вибори? За якими критеріями? Хто ці критерії буде встановлювати?”, – заявила Шуляк та додала, що всі ці питання фіксуються та обговорюються.
Вибори в Україні
В кінці липня 2023 року спікер Верховної ради Руслан Стефанчук пояснював, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час війни. Водночас заборона міститься саме в законі “Про правовий режим воєнного стану”. У тому ж числі це стосувалось й парламентських виборів, які повинні були відбутись 29 жовтня того ж року. Президентські вибори планувались вже в кінці березня 2024 року.
На початку лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов застерігав про те, що російська пропаганда використовуватиме тему виборів президента для розхитування України.
The New York Times публікує репортаж із Работино на мелітопольському напрямку.
Військові аналітики охарактеризували стратегію України зараз як “тримати, будувати і завдавати ударів” по російських тилах.
Работине – це виступ в обороні РФ, де ЗСУ можуть бути атаковані з трьох боків і лінія фронту тут періодично рухається в обидва боки. Але солдати кажуть, що відступати сенсу немає. Боєць Олександр каже, що тоді українцям просто доведеться битися на інших позиціях в аналогічних умовах.
“Потрібно захищати кожен метр”, – сказав він.
Колишній радник міністра оборони Юрій Сак каже, що утримувати це село та інші подібні, які NYT не вважає стратегічно важливими, “важливо для морального духу, підтримки населення, внутрішньої віри в наш потенціал перемоги”.
“У якийсь момент символічне стає стратегічним”, – сказав Сак.
Бійці вважають, що воювати в обороні вигідніше, бо РФ мусить залишати свої укріплені позиції і зазнає великих втрат. Хоча на її боці перевага в авіації та боєприпасах.
Американське озброєння, подароване для контрнаступу торік, включно з бронемашинами “Страйкер”, виявилося корисним для захисту зараз.
Подібна ситуація в Кринках на лівому березі Дніпра. РФ тут продовжує наступати, тільки за понеділок було три штурми. Українські чиновники вважають, що бої за цю “опуклість”, яка забезпечується човнами, варті того, бо Росії вони коштують великих втрат. Але у Вашингтоні є скептицизм щодо необхідності утримувати за будь-яку ціну позиції.
Упродовж усієї війни американські офіційні особи неодноразово висловлювали занепокоєння тим, що Україна надто довго обороняє такі місця, змушуючи солдатів і боєприпаси чіплятися за спустошені міста, які не мають особливої стратегічної цінності.
“Я розумію, що адміністрація (Байдена – Ред.) розчарована. Незрозуміло, чи є військові рішення суто військовими, чи під впливом політичного тиску, чи навіть напряму”, – каже директорка Інституту Маккейна Евелін Фаркас.
Міноборони хоче обмежити супутникову зйомку над Україною через обстріли РФ.
Про це повідомляє заступник міністра оборони України Катерина Чорногоренко.
“Росія, ймовірно, купує через треті країни супутникові знімки для ударів по території України”, – сказала вона.
Від початку війни зафіксовано вже понад сотню “збігів”, коли супутник вилітав для знімків конкретної території, а через кілька днів або тижнів це місце обстрілювала Росія. Після цього супутник знову прямував на місце для фіксування масштабів обстрілу.
Такі випадки можуть бути свідченням того, що Росія купує супутникові знімки об’єктів на території України через компанії-посередники.
“Майже щодня Росія завдає ударів по території України. Для пошуку цілей і для перевірки результатів ударів Росія використовує супутникові дані”, – сказала Чорногоренко.
Вона додала, що Міністерство оборони опрацьовує міжнародні нормативно-правові механізми та запропонує конкретні кроки для протидії застосування космічної розвідки у війні проти України.
Нагадаємо, вчора американські ЗМІ повідомили, що Росія може завдавати ракетних ударів по Україні, використовуючи американські супутникові зображення.
