Gorchitsa.info

Позначка: війна в Україні

  • За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    У Білорусі від початку повномасштабного російського вторгнення щонайменше 419 людей засудили у справах, пов’язаних із підтримкою України. Серед них — громадяни, які передавали інформацію про пересування російської військової техніки, переказували кошти на допомогу українським військовим або брали участь у спротиві російській агресії. Наразі 142 засуджені залишаються за ґратами, а правозахисники попереджають, що реальні масштаби переслідувань можуть бути значно більшими.

    Про це йдеться у звіті білоруського правозахисного центру «Вясна», оприлюдненому 22 жовтня 2026 року.

    За підрахунками організації, серед щонайменше 419 засуджених — 73 жінки. Найбільше вироків стосуються людей, які передавали фотографії та відеозаписи переміщення російської військової техніки територією Білорусі.

    Зокрема, 222 особи засудили за статтею 361-4 Кримінального кодексу Білорусі — «сприяння екстремістській діяльності».

    Так білоруська влада кваліфікує, зокрема, передавання інформації про військові колони, потяги з технікою та інші переміщення російської армії.

    Однією з наймасштабніших стала так звана «справа Гаюна».

    Незалежний моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» із 2022 року збирав відомості про пересування російських і білоруських військ. Інформацію надсилали звичайні громадяни, які помічали військову техніку поблизу своїх населених пунктів.

    У лютому 2025 року стало відомо про злам бота проєкту. Після цього почалися затримання людей, які могли передавати відомості моніторинговій групі.

    За інформацією «Вясни», станом на 22 жовтня 2026 року встановлено щонайменше 141 фігуранта «справи Гаюна». Із них 41 людина продовжує перебувати за ґратами.

    Переслідування не обмежується повідомленнями про військову техніку.

    За даними правозахисників, 44 людей засудили за звинуваченнями у державній зраді у зв’язку з підтримкою України. Ще 17 громадян інших країн отримали вироки за статтями про агентурну діяльність.

    Окрему категорію становлять люди, яких судили за фінансову допомогу українським військовим.

    Щонайменше 45 осіб засудили за пожертви, які білоруські силовики кваліфікували як фінансування терористичної або екстремістської діяльності.

    Суворі вироки отримали й учасники антивоєнних диверсій.

    Зокрема, 29 людей засудили за звинуваченнями в тероризмі у справах, пов’язаних із пошкодженням залізничної інфраструктури та подіями на військовому аеродромі в Мачулищах.

    Після початку повномасштабного вторгнення частина білорусів намагалася перешкоджати використанню залізниці для транспортування російських військ і техніки.

    У Білорусі цих людей називали терористами, тоді як незалежні правозахисники звертали увагу на політичний характер переслідувань і повідомлення про насильство під час затримань.

    Під кримінальним переслідуванням опинилися також білоруські добровольці, які підтримали Україну зі зброєю в руках.

    За участь у бойових діях на українському боці або підготовку до цього засудили 42 людей.

    Окремо правозахисники повідомляють про 23 засуджених у «справі полку Калиновського» — білоруського добровольчого формування, бійці якого воюють на боці України.

    Частину вироків ухвалили заочно щодо людей, які перебувають за кордоном.

    Загалом у справах, пов’язаних із війною, правозахисники зафіксували 37 заочних вироків.

    Переслідування прихильників України відбувається на тлі ширшої кампанії політичних репресій у Білорусі, яка посилилася після протестів 2020 року.

    Попри міжнародний тиск, затримання опозиційних активістів, журналістів та громадян, які висловлюють незгоду з політикою Олександра Лукашенка, продовжуються.

    Водночас Мінськ періодично звільняє частину засуджених у межах переговорів зі Сполученими Штатами.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори американського спецпосланця Джона Коула з Лукашенком щодо звільнення політичних в’язнів.

    Вашингтон домігся звільнення сотень ув’язнених, однак правозахисники застерігають, що одночасно в країні з’являються нові політично мотивовані кримінальні справи.

    Сам Лукашенко заперечує наявність політичних в’язнів у Білорусі та наполягає, що засуджені відбувають покарання за порушення законодавства.

    Правозахисники, своєю чергою, наголошують, що кримінальна відповідальність за висловлення антивоєнної позиції, передачу інформації чи підтримку України є складовою системних репресій.

    Наведені 419 випадків — це мінімальна підтверджена кількість засуджених у справах, пов’язаних із підтримкою України. Реальна кількість переслідуваних може бути більшою, оскільки інформація про частину затримань і судових процесів залишається недоступною.

    Таким чином, навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії білоруси продовжують ризикувати свободою через підтримку України, а масштаб переслідувань свідчить про тривалий характер репресивної політики Мінська.

  • «До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

    «До чого готують наших дітей?»: вірш про смерть у підручнику для 8 класу спричинив скандал

    В Україні спалахнула дискусія навколо шкільного підручника із зарубіжної літератури для восьмого класу. Причиною став вірш давньогрецького поета Тіртея «Добре вмирати тому…», у якому оспівується загибель воїна за батьківщину, а втеча з рідної землі змальовується як ганебний учинок. Частина українців обурилася тим, що такі рядки пропонують вивчати дітям під час повномасштабної війни, коли багато школярів уже пережили втрату близьких або вимушене переселення.

    Обговорення розпочалося після допису користувачки соціальної мережі Threads, яка звернула увагу на зміст твору в підручнику для восьмого класу за редакцією Ольги Ніколенко.

    ФОТО: Допис користувачки, яка обурена віршем шкільної програми

    Жінку обурило, що школярі віком приблизно 13–14 років мають читати поезію, у якій смерть на полі бою подається як прояв найвищої доблесті.

    Особливе невдоволення викликали рядки, у яких автор протиставляє загибель захисника долі людини, змушеної залишити рідну землю разом із родиною.

    На думку авторки допису, у сучасних українських реаліях такі формулювання можуть сприйматися особливо болісно.

    Адже через російське вторгнення мільйони українців були змушені залишити домівки, а чимало дітей втратили рідних, які захищали країну.

    Жінка поставила під сумнів доцільність викладання такого тексту саме зараз та запитала, хто ухвалив рішення включити його до освітньої програми.

    Публікація викликала суперечку в коментарях.

    ФОТО: Коментарі під дописом

    Частина користувачів підтримала обурення, наголошуючи, що школа повинна враховувати психологічний стан дітей, які живуть в умовах війни.

    На їхню думку, розмови про смерть, героїзм і вимушену еміграцію потребують особливо уважного педагогічного підходу.

    Інші учасники обговорення виступили на захист викладання античної літератури.

    ФОТО: Коментарі під дописом

    Вони нагадали, що Тіртей жив понад 2600 років тому, а його творчість пов’язана з історією Давньої Греції, зокрема Спарти.

    Поезія відображає уявлення античного суспільства про військову доблесть, патріотизм і громадянський обов’язок.

    Тому, на думку цих коментаторів, знайомство школярів із твором не можна автоматично вважати закликом до наслідування всіх ідей давньогрецького автора.

    ФОТО: Допис користувачки Sonatoterapia

    Важливо й те, що вірш не з’явився у шкільній програмі нещодавно.

    Його можна знайти у виданні підручника із зарубіжної літератури за редакцією Ольги Ніколенко ще 2016 року.

    У новішому підручнику для восьмого класу, виданому 2025 року, твір також включено до розділу, присвяченого античній літературі.

    Отже, твердження про те, що поезію спеціально додали під час повномасштабного вторгнення, не підтверджується.

    Водночас зміст сучасного видання справді передбачає проведення паралелей між давньогрецькими уявленнями про героїзм і сьогоденням України.

    У вступному поясненні до твору йдеться про відданість батьківщині, мужність і готовність захищати державу.

    Автори підручника також пропонують школярам поміркувати над тим, чому поет називає загибель воїна доброю, та порівняти античний і сучасний образи захисника.

    Такі завдання можуть стати основою для критичного обговорення, але водночас вимагають від учителя делікатності.

    Особливо це стосується класів, у яких навчаються діти загиблих військовослужбовців, переселенці або школярі, які пережили окупацію.

    Сама поезія належить до давньогрецької військово-патріотичної лірики. Її створювали в історичному контексті, коли спартанське суспільство надавало особливого значення військовій дисципліні та захисту поліса.

    Саме тому літературний аналіз твору неможливий без пояснення історичних обставин його виникнення.

    Водночас сучасні уявлення про права людини, безпеку цивільного населення та вимушене переселення суттєво відрізняються від цінностей античного світу.

    Те, що давньогрецький автор засуджував втечу з рідного міста, не означає, що сучасна школа має засуджувати українські родини, які евакуювали дітей із небезпечних територій.

    Саме розмежування історичного світогляду та сучасних моральних норм є одним із важливих завдань літературної освіти.

    Дискусія навколо вірша Тіртея порушила ширше питання: як викладати класичні твори, присвячені війні, смерті та жертовності, поколінню дітей, для яких ці теми перестали бути абстрактними.

    Поки одні українці закликають переглянути добір текстів, інші переконані, що відмова від складних творів не вирішить проблеми, адже саме їхнє обговорення може допомогти школярам осмислити історію та сучасність.

    На момент публікації немає підтвердженої інформації про рішення Міністерства освіти і науки вилучити твір Тіртея з програми.

    Таким чином, суперечка стосується не лише одного давньогрецького вірша. Вона показує, наскільки важливо сьогодні поєднувати вивчення світової літературної спадщини з повагою до життєвого досвіду українських дітей, які зростають під час війни.

  • Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Президент США Дональд Трамп може завершити своє друге президентство масштабною зміною міжнародного порядку, внаслідок якої світ фактично опиниться поділеним між трьома центрами впливу — Сполученими Штатами, Росією та Китаєм. Найбільше від такого сценарію можуть постраждати Україна, європейські союзники Вашингтона та держави Азії, які десятиліттями покладаються на американські гарантії безпеки.

    Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд у колонці для британського видання The Guardian, опублікованій 24 жовтня.

    Приводом для його аналізу стала можлива тристороння зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку запропонувала Москва.

    За інформацією The Wall Street Journal, російський президент виступив з ініціативою організувати переговори у листопаді, щоб обговорити завершення війни проти України.

    Потенційним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

    Однак остаточного рішення про проведення зустрічі немає.

    Раніше Трамп заявив, що відкритий до переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном. Водночас американський президент говорив насамперед про обговорення ядерної зброї та контролю над озброєннями, тоді як російська пропозиція пов’язана з війною в Україні.

    Блумфілд вбачає у можливій зустрічі значно ширші геополітичні ризики.

    На його думку, проблема полягає не лише в тому, які домовленості можуть укласти три лідери. Сам факт переговорів у такому форматі здатен закріпити уявлення, що найвпливовіші держави можуть вирішувати долю інших країн без їхньої безпосередньої участі.

    Для України це означало б ризик обговорення питань території, безпеки та майбутнього держави без належного представництва Києва.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна повинна бути учасницею будь-яких переговорів, які стосуються її майбутнього.

    Окреме занепокоєння британського оглядача викликає можливе послаблення ролі Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи.

    Блумфілд вважає, що дистанціювання Вашингтона від традиційних союзників може створити додаткові ризики для держав, які відчувають військову загрозу з боку Росії.

    Подібні наслідки він прогнозує і для Азійсько-Тихоокеанського регіону.

    Якщо США послаблять безпекові зобов’язання, це може вплинути на становище Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

    Свої застереження автор пов’язує зі змінами в американській зовнішньополітичній риториці.

    Зокрема, він звертає увагу на Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, ухвалену 2025 року. На думку Блумфілда, документ містить значну критику традиційних партнерів США, водночас демонструючи інший підхід до відносин із Росією та Китаєм.

    Оглядач вважає, що такий курс може відповідати інтересам Кремля, який тривалий час прагне обмежити вплив Заходу у Східній Європі.

    Пекін, своєю чергою, може отримати додатковий простір для посилення позицій у Східній та Південно-Китайській морських акваторіях.

    Водночас потенційний перерозподіл впливу стосується не лише територій.

    Блумфілд звертає увагу на боротьбу за контроль над енергетичними ресурсами, технологічними платформами, виробничими ланцюгами та космічною інфраструктурою.

    У такій системі ключові рішення могли б дедалі частіше ухвалюватися Вашингтоном, Москвою та Пекіном, тоді як Європейський Союз ризикував би втратити частину впливу на глобальні процеси.

    Проте це лише один із можливих сценаріїв.

    Сам Блумфілд визнає, що навіть проведення тристороннього саміту не гарантує формування довготривалого політичного союзу між трьома державами.

    Їхні економічні, безпекові та стратегічні інтереси залишаються різними, а подальший зовнішньополітичний курс США залежатиме й від майбутніх адміністрацій.

    Водночас автор вважає, що навіть символічна зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію Путіна провести тристоронній саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном, під час якого російська сторона хотіла б обговорити умови завершення війни в Україні.

    Також «Ненька інфо» аналізувала відносини між трьома державами, зокрема причини, через які Пекін не поспішає повністю підтримувати геополітичні ініціативи Кремля.

    Крім того, видання писало про звернення Трампа до Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню російсько-української війни.

    Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, чи зустрінуться три лідери в листопаді. Значно важливішим буде зміст можливих переговорів, участь України в обговоренні власного майбутнього та готовність Вашингтона зберігати свої міжнародні зобов’язання.

    Поки немає підстав стверджувати, що США, Росія й Китай домовилися про поділ світу. Проте можливість такого сценарію вже стала предметом гострої дискусії серед західних політичних оглядачів.

  • 600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    600 кг надії з неба: українські дрони прорвали блокаду Олешок заради дітей

    Українські військові провели чергову гуманітарну операцію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області, доставивши безпілотниками понад 600 кілограмів допомоги родинам із дітьми. До заблокованого міста вдалося доправити продукти харчування, молоко, розвивальні ігри та іграшки. Серед тих, кому призначені пакунки, є малюки, які народилися вже під час повномасштабного російського вторгнення і все своє життя провели в умовах війни та окупації.

    Про успішну доставку 25 жовтня повідомило Міністерство внутрішніх справ України з посиланням на міністра Івана Вигівського.

    За його словами, операцію здійснили військовослужбовці роти спеціального призначення «Болгаричі» 11-ї бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.

    Гвардійці використали безпілотники, щоб передати гуманітарні вантажі українським родинам, які залишаються на тимчасово захопленій території.

    Загалом вдалося доставити 15 пакунків вагою понад 600 кілограмів. До них увійшли сухі сніданки, молоко, розвивальні ігри та дитячі іграшки.

    Допомогу доставили 24 жовтня, а наступного дня міністерство оприлюднило інформацію та фотографії підготовки вантажів.

    «Серед дітей, які зараз перебувають у заблокованих Олешках, є й ті, хто народився вже під час повномасштабної війни й не знає життя без терору», — наголосив Іван Вигівський.

    Очільник МВС окремо подякував військовим та всім, хто долучився до гуманітарної місії.

    За його словами, доставлення допомоги вимагало спільної роботи людей, які готували пакунки, керували дронами та забезпечували прикриття.

    Військовослужбовці продовжують підтримувати українців, які залишаються на окупованій території, попри складну безпекову ситуацію.

    Це далеко не перша подібна операція.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення близько чотирьох тонн продуктів до блокадних Олешок.

    Тоді українські військові спільно з Херсонською обласною військовою адміністрацією організували доставку продовольства за допомогою безпілотників через Дніпро.

    За інформацією начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, продукти передали приблизно на 100 визначених локацій міста.

    До операцій залучали підрозділи морської піхоти, Національної гвардії та прикордонників.

    Необхідність таких доставок пов’язана з критичною гуманітарною ситуацією в окупованих Олешках.

    Мешканці міста стикаються з обмеженим доступом до продовольства, питної води, медикаментів та медичної допомоги.

    Звичайне постачання гуманітарних вантажів ускладнене бойовими діями, окупацією та небезпекою пересування територією.

    Особливо вразливими залишаються сім’ї з маленькими дітьми та люди старшого віку.

    Тим часом Україна продовжує дипломатичну підготовку масштабнішої гуманітарної операції.

    23 жовтня Білий дім повідомив про досягнення домовленості щодо локального припинення бойових дій у районі Олешок за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Мета домовленості — забезпечити доставлення гуманітарної допомоги та створити умови для безпечної евакуації цивільного населення.

    Наступного дня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів онлайн-переговори з представницею російської сторони Яною Лантратовою.

    Після консультацій сторони підтвердили, що режим припинення вогню має розпочатися 27 жовтня о 03:00 за київським часом.

    Український омбудсман також повідомив про обговорення технічних та організаційних деталей майбутньої гуманітарної місії.

    Раніше «Ненька інфо» писала, що ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Міжнародна організація наголосила на важливості забезпечення доступу гуманітарної допомоги до цивільного населення та дотримання сторонами погоджених умов.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про заяву Давида Арахамії, який анонсував можливі позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в окупованому місті.

    Водночас майбутнє припинення вогню поки залишається домовленістю, виконання якої ще необхідно забезпечити на практиці.

    Станом на 25 жовтня режим тиші не розпочався, а інформації про завершення евакуації цивільних немає.

    Саме тому доставка допомоги дронами продовжує відігравати важливу роль у підтримці заблокованих мешканців.

    Чергові 600 кілограмів вантажу не можуть повністю розв’язати гуманітарну кризу, однак дозволяють передати необхідні продукти та речі сім’ям, які залишаються в надзвичайно складних умовах.

    Особливе значення має допомога дітям. Для малечі, яка зростає в умовах російської окупації, такі пакунки містять не лише їжу, а й іграшки та розвивальні матеріали.

    Українська сторона заявляє, що продовжуватиме підтримувати цивільних жителів окупованих територій. Подальші можливості безпечного постачання допомоги та евакуації залежатимуть від реалізації погодженої гуманітарної місії.

  • «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    Російські війська 25 жовтня завдали удару безпілотником по торговельному центру «Епіцентр» у Полтаві. Після влучання в будівлі спалахнула пожежа, а 52-річна жінка отримала травми. Атака стала частиною серії ударів по об’єктах відомої української торговельної мережі: менш ніж за добу компанія повідомила про пошкодження своїх магазинів одразу в чотирьох містах — Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. Інформацію про удар також підтвердила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Російський безпілотник атакував місто вранці в неділю, 25 жовтня. Повітряну тривогу в Полтавському районі оголосили приблизно о 09:55, а вже близько 10:01 місцеві жителі почули вибух.

    Спочатку обласна влада повідомила про влучання в будівлю торговельного комплексу без уточнення назви. Згодом Дяківнич підтвердив, що йдеться саме про «Епіцентр».

    Після удару на території торговельного об’єкта виникла пожежа. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші екстрені служби.

    За попередніми даними, травми отримала 52-річна жінка. Інформацію про її стан, необхідність госпіталізації та характер ушкоджень на момент перших повідомлень не деталізували.

    Масштаби руйнувань будівлі також продовжують уточнювати.

    Про атаку та роботу рятувальників повідомило Суспільне Полтава.

    Однак найгучніша заява пролунала від самої компанії «Епіцентр».

    Керівниця департаменту зі зв’язків із громадськістю Юлія Чудновець повідомила, що протягом менш ніж доби російських атак зазнали торговельні об’єкти мережі у чотирьох українських містах.

    «Харків, Запоріжжя, Вінниця, Полтава. Знову менш ніж за добу», — написала представниця компанії.

    У пресслужбі мережі охарактеризували ситуацію словами «тотальне знищення мережі».

    Про це також повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Зокрема, в ніч проти 25 жовтня російські війська атакували торговельний об’єкт у Харкові. На місці удару виникла пожежа, під час ліквідації наслідків постраждали рятувальники.

    У Запоріжжі російський удар також спричинив займання торговельного об’єкта. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу, а за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

    У Вінниці компанія підтвердила пошкодження свого торговельного центру внаслідок нічної атаки.

    За інформацією Суспільного Вінниця, пошкоджень зазнав відділ меблів, а площа пожежі становила приблизно 150 квадратних метрів. Ці відомості видання отримало від джерел у правоохоронних органах.

    Серія ударів стала продовженням атак на торговельну та складську інфраструктуру мережі.

    Раніше російські війська вже неодноразово обстрілювали магазини «Епіцентр» у різних областях України.

    Зокрема, у серпні 2026 року під повторний удар потрапив торговельний центр у Запоріжжі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», російські безпілотники повторно атакували об’єкт 15 серпня, лише через три дні після попереднього влучання. На території вже пошкодженого торговельного центру знову виникла пожежа.

    Атаки на великі торговельні мережі мають наслідки не лише для власників нерухомості. Пошкодження магазинів і складів порушує постачання товарів, спричиняє втрати обладнання та запасів і створює ризики для працівників та відвідувачів.

    Раніше «Ненька інфо» писала про плани держави надати бізнесу доступ до складських приміщень після російських ударів. Серед компаній, які втрачали логістичну інфраструктуру, згадувався й «Епіцентр».

    Наразі у Полтаві триває ліквідація наслідків удару. Попередньо підтверджено травмування однієї жінки, а остаточну площу пожежі та розміри збитків ще встановлюють.

    Водночас інформація про атаки одразу в чотирьох містах свідчить про масштаб проблем, із якими сьогодні стикається українська торговельна інфраструктура. Чи були ці об’єкти цілеспрямовано обрані як єдина серія цілей, офіційно не встановлено.

  • Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    У Росії 25 жовтня повідомили про атаку на промислову зону міста Єлець Липецької області. За даними українських моніторингових каналів, імовірною ціллю став завод «Енергія» — підприємство, що виготовляє акумулятори та джерела живлення для російської військової техніки, зокрема ракетних комплексів «Іскандер» і «Кинджал». Після удару місцеві жителі повідомляли про пожежу та густий чорний дим.

    Інформацію про можливе ураження заводу поширили моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+. Про атаку також повідомили українські ЗМІ.

    Чорний дим над Єльцем: під ударом завод, що виробляє батареї для ракет РФ

    За попередніми даними, удари були завдані вдень 25 жовтня. Моніторингові ресурси стверджують, що для атаки застосували крилаті ракети.

    Після вибухів у районі промислового підприємства з’явився густий дим. У соціальних мережах поширили повідомлення про перекриття прилеглої території та прибуття автомобілів екстрених служб.

    Водночас незалежного підтвердження типу застосованого озброєння та точного місця влучання наразі немає.

    Факт атаки на промислову зону Єльця підтвердила й російська влада.

    Губернатор Липецької області Ігор Артамонов повідомив, що на місці працюють оперативні служби, а інформацію про можливих постраждалих уточнюють.

    При цьому російський посадовець не назвав підприємство, яке опинилося під ударом, та не розкрив масштабів пошкоджень.

    За повідомленням російського агентства «Інтерфакс», у регіоні також оголошували ракетну небезпеку.

    Завод «Енергія», який називають можливою ціллю атаки, є одним із важливих російських виробників хімічних джерел струму.

    Підприємство спеціалізується на випуску акумуляторів, батарей та інших елементів живлення для військової і цивільної техніки.

    Його продукцію використовують в авіації, безпілотних системах, засобах зв’язку та спеціалізованому обладнанні.

    За даними українського Генерального штабу, завод також забезпечує виробництво батарей для оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер-М», крилатих ракет морського базування та модулів планерування й корекції авіаційних бомб.

    Такі компоненти необхідні для забезпечення електроживлення окремих систем озброєння.

    Саме тому підприємства, які виготовляють спеціалізовані джерела живлення, є важливою складовою російського оборонно-промислового комплексу.

    Завод «Енергія» вже неодноразово ставав ціллю атак під час повномасштабної війни.

    Зокрема, 23 травня 2025 року Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження підприємства підрозділами Сил спеціальних операцій у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.

    Тоді на території заводу зафіксували вибухи та пожежу. Українське військове командування повідомило про ураження важливого об’єкта російського ВПК.

    Наступну атаку підтвердили 3 липня 2025 року. За даними Генштабу, удар здійснили підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ.

    Після цього повідомлялося про вибухи та тимчасове припинення роботи виробничих потужностей.

    Ще одна атака на підприємство, за повідомленнями незалежних російських медіа, відбулася на початку січня 2026 року.

    Тоді журналісти ASTRA проаналізували відеозаписи очевидців і встановили, що пожежа виникла в районі заводу «Енергія».

    Російська влада підтверджувала загоряння в промисловій зоні Єльця, але безпосереднього ураження заводу не визнавала.

    Таким чином, повідомлення 25 жовтня може свідчити про чергову атаку на підприємство, яке забезпечує російську військову промисловість важливими комплектуючими.

    Однак остаточні результати удару залишаються невідомими.

    Станом на час появи перших повідомлень немає підтверджених даних про кількість пошкоджених виробничих корпусів, зупинку підприємства або втрати серед персоналу.

    Також українське військове командування ще не оприлюднило офіційного підтвердження результатів саме цієї атаки.

    Подальша інформація про наслідки удару дозволить оцінити, чи вплинув він на роботу підприємства та виробництво компонентів для російського озброєння.

  • ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

    Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

    Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

    У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

    «Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

    Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

    Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

    Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

    Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

    Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

    Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

    За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

    Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

    На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

    На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

    Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

    Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

    Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

    Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

    У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

    Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

  • О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    Україна та Росія узгодили точний час початку локального припинення вогню для проведення гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Режим тиші має запрацювати 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Домовленість відкриває можливість доставити продовольство, питну воду та медикаменти цивільному населенню, а також організувати евакуацію людей, які місяцями залишаються фактично відрізаними від зовнішнього світу.

    Про це 24 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець після онлайн-зустрічі з керівницею російської переговорної групи Яною Лантратовою.

    За словами українського омбудсмана, представники двох сторін підтвердили однаковий час початку режиму тиші.

    «Проінформував російську сторону, що припинення вогню відбудеться з 27 жовтня з 3:00 за київським часом», — зазначив Лубінець.

    Зі свого боку Лантратова повідомила, що російські військові мають припинити вогонь 27 жовтня о 04:00 за московським часом.

    Таким чином, обидві сторони погодили один момент початку перемир’я, попри різницю в часових поясах.

    Під час переговорів також обговорили технічні та організаційні питання майбутньої гуманітарної операції. За словами Лубінця, сторони обмінялися необхідною інформацією та підтвердили виконання попередньо взятих зобов’язань.

    Про результати зустрічі повідомили «Суспільне» та «Укрінформ».

    Переговори щодо Олешок активізувалися після втручання першої леді США Меланії Трамп.

    23 жовтня Білий дім офіційно оголосив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо тимчасового припинення бойових дій у районі окупованого міста.

    Американська сторона повідомила, що Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для узгодження гуманітарної операції.

    У початковій заяві Білого дому датою початку перемир’я назвали 29 жовтня. Однак після додаткових консультацій 24 жовтня представники України та Росії підтвердили 27 жовтня.

    Офіційного роз’яснення цієї різниці в датах наразі немає. Водночас остання узгоджена сторонами дата стосується саме початку режиму припинення вогню.

    Гуманітарну місію планують проводити поетапно. Вона передбачає розмінування шляхів доступу до міста, доставлення продовольства, медикаментів та інших необхідних речей, а також організацію безпечного виїзду цивільних.

    За оцінками Білого дому, безпосередньо в Олешках залишаються приблизно 1700–2000 мешканців, переважно літні люди. Серед них можуть бути близько 50 дітей.

    До повномасштабного вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Ситуація в Олешках залишається критичною через нестачу харчів, питної води, медикаментів та обмежений доступ до медичної допомоги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення українськими безпілотниками близько чотирьох тонн продовольства для мешканців окупованого міста.

    Водночас такі операції не можуть повністю замінити регулярне гуманітарне постачання та організовану евакуацію.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії, який після переговорів зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом анонсував можливі позитивні новини щодо гуманітарної ситуації в Олешках.

    Згодом Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню та висловила готовність підтримати гуманітарні зусилля.

    Наразі головним питанням залишається практичне виконання погоджених умов.

    До початку операції необхідно забезпечити безпеку маршрутів, перевірити можливість доставки допомоги та узгодити порядок пересування гуманітарних груп.

    Саме від дотримання режиму тиші залежатиме можливість безпечно дістатися до людей, які залишаються в окупації.

    Таким чином, домовленість про припинення вогню з 03:00 27 жовтня стала важливим кроком у підготовці гуманітарної місії. Проте говорити про успішну евакуацію або фактичне припинення обстрілів можна буде лише після початку операції та підтвердження виконання домовленостей на місцях.

  • Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Ранок почався з вибухів: Росія вдарила по життєво важливих об’єктах Дніпра

    Російські війська вранці 25 жовтня знову атакували Дніпро, завдавши ударів по критичній інфраструктурі міста. Упродовж ранку в обласному центрі неодноразово лунали вибухи, а жителів попереджали про загрозу застосування безпілотників. На місцях ударів працюють екстрені служби. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

    Про чергову атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    «Росіяни знову завдали ударів по критичній інфраструктурі Дніпра», — написав посадовець у своєму Telegram-каналі.

    Він уточнив, що всі необхідні екстрені служби працюють на місцях подій. Інформація про масштаби пошкоджень наразі встановлюється.

    За даними місцевого видання «Дніпро Оперативний», протягом ранку 25 жовтня у місті двічі оголошували повітряну тривогу.

    Моніторингові ресурси попереджали про небезпеку атаки російських безпілотників. Перші вибухи жителі почули приблизно о 06:08, повторні — близько 06:51.

    Після цього обласна військова адміністрація підтвердила удари по критичній інфраструктурі.

    На момент перших офіційних повідомлень не уточнювалося, які саме об’єкти опинилися під атакою, чи виникли пожежі та чи є перебої з електро-, тепло- або водопостачанням.

    Відомостей про загиблих і поранених унаслідок саме ранкової атаки 25 жовтня також не надходило.

    Водночас це вже не перший удар по інфраструктурі Дніпра за останні дні.

    Напередодні, 24 жовтня, російські війська також атакували критично важливі об’єкти обласного центру.

    Тоді Олександр Ганжа попереджав, що небезпека для міста зберігається, та закликав мешканців залишатися в безпечних місцях до завершення повітряної тривоги.

    Про ці події повідомляв Укрінформ з посиланням на заяви обласної адміністрації.

    Подібний удар стався й 23 жовтня, коли російська армія знову атакувала критичну інфраструктуру Дніпра. У місті та передмісті виникали пожежі, були пошкоджені підприємства, приватні будинки й автомобілі.

    За даними Національної поліції, унаслідок атак того дня загинула людина, ще восьмеро постраждалих перебували в лікарні.

    Ще раніше, 21 жовтня, російські удари спричинили масштабні проблеми з електропостачанням на Дніпропетровщині.

    Тоді без світла залишилися понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар.

    Енергетики розпочали відновлення електропостачання після того, як це дозволила безпекова ситуація.

    Про перебої з електрикою повідомляло видання LB.ua.

    На тлі повторних ударів особливо гостро постає питання стійкості енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури напередодні зимового періоду.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про атаки на енергетичні об’єкти Дніпропетровщини та запровадження графіків відключення електроенергії.

    Також «Ненька інфо» писала про удар керованими авіабомбами по Дніпру 13 жовтня. Тоді постраждав 64-річний чоловік, а пошкоджень зазнали житлові багатоповерхівки, автомобілі та об’єкт транспортної інфраструктури.

    Наразі фахівці продовжують встановлювати наслідки ранкових ударів 25 жовтня. Офіційних даних про кількість пошкоджених об’єктів та можливі відключення комунальних послуг поки немає.

    Мешканцям міста рекомендують стежити за повідомленнями обласної військової адміністрації та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп уперше публічно прокоментувала можливість свого візиту до України. Дружина американського президента не виключила такої поїздки, а Дональд Трамп підтримав її слова, підтвердивши, що візит справді може відбутися. Заява пролунала на тлі активної участі Меланії у гуманітарних переговорах щодо допомоги цивільним жителям окупованих українських територій.

    Про це повідомило агентство Associated Press, журналісти якого висвітлювали спілкування президентського подружжя з пресою 24 жовтня.

    Дональд і Меланія Трамп разом прибули на виборчу дільницю у Вест-Палм-Біч, штат Флорида, щоб достроково проголосувати на проміжних виборах до Конгресу США.

    Перед цим американський президент провів частину ранку на розташованому неподалік полі для гольфу.

    Після голосування подружжя поспілкувалося з журналістами. Одне із запитань стосувалося можливого візиту першої леді до України.

    «Подивимося», — з усмішкою відповіла Меланія Трамп.

    Дональд Трамп одразу підтримав дружину, зазначивши, що така поїздка можлива.

    «Це може статися», — заявив президент США.

    Водночас жодних конкретних дат, маршруту або офіційних домовленостей щодо візиту не оголошували.

    Інтерес до можливої поїздки Меланії Трамп виник після її несподіваного залучення до дипломатичних контактів між Україною та Росією.

    23 жовтня Білий дім повідомив, що перша леді США допомогла досягти домовленості про тимчасове припинення бойових дій у районі окупованого міста Олешки Херсонської області.

    Метою домовленості є доставка гуманітарної допомоги та організація евакуації цивільного населення.

    Згідно з офіційним повідомленням Білого дому, Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для погодження гуманітарної операції.

    План передбачає створення безпечного маршруту для доставки харчових продуктів, медикаментів та інших необхідних речей, а також допомогу мешканцям, які бажають залишити небезпечну територію.

    Окрему увагу планують приділити людям похилого віку, які залишаються в окупованому місті без належного доступу до медичної допомоги та базових послуг.

    За оцінками, які наводить Білий дім, в Олешках можуть залишатися приблизно 1700–2000 цивільних, серед них близько 50 дітей.

    До повномасштабного російського вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Меланія Трамп також заявила про намір залучити незалежних американських журналістів до документування гуманітарної операції.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Водночас початок гуманітарної операції потребує узгодження низки безпекових питань. У повідомленнях сторін фігурують дати 27 та 29 жовтня, що можуть стосуватися різних етапів припинення вогню та доставки допомоги.

    Ще до оголошення домовленості «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії щодо можливого прориву в переговорах стосовно гуманітарної ситуації в Олешках.

    Окрім цього, Меланія Трамп бере участь у гуманітарних ініціативах, спрямованих на возз’єднання дітей із родинами, розлученими через війну.

    За інформацією її офісу, попередні дипломатичні контакти сприяли возз’єднанню 34 дітей із сім’ями.

    Можливий візит першої леді до України міг би стати продовженням цієї гуманітарної діяльності.

    Проте поки що йдеться виключно про припущення. Ні Білий дім, ні українська сторона не оголосили офіційної підготовки такої поїздки.

    Таким чином, коротка відповідь Меланії Трамп привернула увагу на тлі її участі в гуманітарних переговорах. Чи переросте ця заява в реальний візит до України, наразі невідомо.