Російські війська в середу, 21 жовтня, двічі атакували одне з підприємств у Чернігові. Після першого удару 54-річний чоловік отримав акубаротравму. За кілька годин росіяни повторно вдарили по тому самому об’єкту, внаслідок чого загинув 61-річний місцевий житель, який перебував неподалік місця вибуху. Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Одночасно російські безпілотники атакували інші населені пункти Чернігівської області, пошкоджуючи житлові будинки та спричиняючи поранення цивільних.
За інформацією правоохоронців, російські війська атакували підприємство у Чернігові вранці 21 жовтня. Повторний удар стався приблизно об 11-й годині.
Перший удар по підприємству: постраждав 54-річний чоловік
Зранку російський безпілотник атакував територію одного з міських підприємств.
Унаслідок вибуху травму отримав 54-річний чоловік. Медики діагностували в нього акубаротравму.
Акубаротравма виникає внаслідок впливу потужної вибухової хвилі та може супроводжуватися порушеннями слуху, запамороченням і головним болем.
Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що постраждалому надали медичну допомогу на місці.
Водночас назву підприємства, його точне розташування та масштаби пошкоджень офіційно не розголошували.
Повторна атака забрала життя місцевого жителя
Приблизно об 11:00 російські війська завдали нового удару по підприємству.
Цього разу наслідки виявилися смертельними.
Загинув 61-річний мешканець Чернігова, який перебував неподалік від місця вибуху.
За повідомленням ZN.UA, чоловік знаходився біля магазину поблизу атакованого об’єкта.
Дмитро Брижинський підтвердив загибель людини внаслідок повторного влучання безпілотника.
Таким чином, унаслідок двох атак на підприємство підтверджено одного загиблого та одного постраждалого.
Офіційної інформації про інших жертв саме цих двох ударів у повідомленні поліції немає.
Чому повторні удари становлять особливу небезпеку
Повторні атаки по одному району створюють додаткові ризики для цивільних, рятувальників та працівників екстрених служб.
Після першого вибуху на місці можуть перебувати люди, які намагаються допомогти постраждалим, оцінюють пошкодження або працюють поблизу.
Якщо ворог завдає другого удару, кількість жертв може збільшитися.
У випадку Чернігова повторна атака сталася через кілька годин після першої.
Водночас наразі немає підтверджених даних, що російські військові цілеспрямовано атакували саме рятувальників або людей, які прибули допомагати після першого влучання.
Обставини обох ударів мають встановити правоохоронці.
Поліція відкрила кримінальне провадження
На місці події працювали слідчо-оперативна група Чернігівського районного управління поліції та екстрені служби.
Правоохоронці фіксували пошкодження, документували обставини загибелі цивільного та збирали докази російської атаки.
Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України.
Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни.
Правова оцінка конкретних дій російських військових залежатиме від результатів розслідування та встановлення всіх обставин ударів.
Росія атакувала й інші населені пункти Чернігівщини
Обстріли 21 жовтня не обмежилися обласним центром.
За інформацією місцевої влади, російські безпілотники також атакували прикордонні громади Чернігівської області.
У Семенівській громаді FPV-дрони влучали в житлові будинки.
Унаслідок атак травми отримала 89-річна жінка.
У Новгороді-Сіверському після ударів безпілотників виникли пожежі в житлових будівлях.
За попередніми повідомленнями, молода жінка отримала осколкові поранення.
Ці випадки є окремими епізодами російських атак на область і не входять до підтвердженої кількості жертв двох ударів по підприємству в Чернігові.
Російські атаки на Чернігівщину тривають
Напередодні, 20 жовтня, російські війська також атакували обласний центр.
За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, під ударами безпілотників типу «Герань» опинилася транспортна інфраструктура міста.
Крім того, протягом попередніх днів надходили повідомлення про пошкодження освітнього закладу у Чернігові.
Тоді, за даними місцевої влади, діти та працівники не постраждали.
Також російські дрони атакували підприємства у Новгороді-Сіверському, де повідомлялося про двох поранених чоловіків.
Чернігівщина залишається одним із регіонів України, що регулярно потерпають від російських атак через близькість до кордону.
Особливо небезпечна ситуація в прикордонних громадах, де противник використовує FPV-дрони та інші засоби ураження.
Що відомо станом на 21 жовтня
За підтвердженою інформацією Національної поліції:
Російські війська вранці атакували підприємство у Чернігові.
Під час першого удару акубаротравму отримав 54-річний чоловік.
Приблизно об 11:00 росіяни завдали повторного удару.
Загинув 61-річний місцевий мешканець, який перебував поблизу місця влучання.
Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Повторна російська атака на підприємство в Чернігові забрала життя цивільного чоловіка. Водночас обстріли інших населених пунктів області призвели до нових поранень та пошкодження житлових будинків.
Правоохоронці продовжують документувати наслідки ударів. Інформація про масштаби руйнувань та можливі нові обставини атак може уточнюватися.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що не залишатиметься в Осло, щоб особисто дізнатися результати переговорів американського спецпосланця Стіва Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним. Глава держави пояснив, що має повернутися в Україну, а дипломатичні контакти продовжаться через норвезького прем’єр-міністра Йонаса Гара Стьоре. Водночас зустріч у Санкт-Петербурзі може стати важливим етапом у спробах відновити переговори про завершення російсько-української війни.
Про це Зеленський повідомив 21 жовтня в коментарі польському агентству PAP. Його заяву також передає Укрінформ.
Президент України перебуває з робочим візитом у Норвегії, де напередодні зустрівся з представниками США та європейськими лідерами.
Головними темами переговорів стали можливе припинення вогню, гарантії безпеки для України та майбутні відносини Києва з НАТО.
Чому Зеленський не чекатиме Віткоффа в Осло
Під час спілкування з журналістами українського президента запитали, чи планує він залишитися в Норвегії до повернення американського спецпосланця з Росії.
Зеленський відповів, що не бачить необхідності чекати особистої зустрічі.
«Я не чекаю на Віткоффа в Осло. Ми маємо рухатися далі. Ми маємо повертатися в Україну. Подивимося, якими будуть результати», — заявив глава держави.
Водночас він наголосив, що Україна не втрачає зв’язку з учасниками переговорного процесу.
За словами президента, після повернення Віткоффа з Санкт-Петербурга з ним зустрінеться прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
«Йонас має зустрітися з американським спецпосланцем. Ми постійно підтримуємо контакт»,— пояснив Зеленський.
Таким чином, рішення президента повернутися додому не означає виходу України з дипломатичних переговорів.
Що Віткофф обговорював із Путіним
У середу, 21 жовтня, спеціальний представник президента США Стів Віткофф прибув до Санкт-Петербурга для переговорів із Володимиром Путіним.
Основна мета візиту — представити російській стороні мирні пропозиції, які напередодні обговорили в Осло.
За повідомленням Reuters, Віткофф закликав російську сторону повернутися до переговорів за посередництва Сполучених Штатів.
Серед ключових питань залишаються можливе припинення вогню, формат подальших переговорів і гарантії безпеки для України.
Водночас Москва продовжує висувати власні вимоги щодо українських територій та майбутнього відносин Києва з НАТО.
Ці позиції залишаються головними перешкодами для досягнення домовленостей.
Попри нові дипломатичні контакти, сторони поки не оголосили про остаточне погодження умов завершення війни.
Які пропозиції підготували в Осло
20 жовтня в столиці Норвегії відбулася зустріч за участю президента України Володимира Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре та президента Фінляндії Александра Стубба.
Дистанційно до переговорів також долучився Джаред Кушнер, зять президента США Дональда Трампа.
За інформацією Financial Times, учасники обговорили можливі підходи до завершення війни, майбутні безпекові механізми та економічне відновлення України.
Окрему увагу приділили гарантіям, які мають запобігти повторенню російської агресії після можливого мирного врегулювання.
Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши про певне просування переговорного процесу.
Однак конкретного тексту майбутньої мирної угоди громадськості не представили.
Також немає підтвердження, що Росія погодилася прийняти всі пропозиції, напрацьовані українською та західними делегаціями.
Чому питання НАТО залишається одним із найскладніших
Однією з тем дипломатичних консультацій є майбутня система безпеки України.
Київ наполягає, що після завершення війни країна повинна отримати дієві гарантії, які не дозволять Росії повторити вторгнення.
Москва, зі свого боку, продовжує виступати проти вступу України до НАТО.
Тому будь-які переговори щодо майбутнього української безпеки стикаються із серйозними політичними розбіжностями.
За повідомленнями міжнародних медіа, американські та європейські дипломати обговорюють різні можливі механізми гарантій.
Проте жоден із них наразі не представлений як остаточно погоджений усіма учасниками.
Зеленський також раніше пропонував провести тристоронню зустріч лідерів України, США та Росії для обговорення найскладніших питань майбутнього врегулювання.
Чи вдалося Віткоффу досягти результатів у Петербурзі
Переговори американського посланця з Путіним відбулися на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном.
Останніми тижнями Україна критикувала окремі рішення адміністрації Дональда Трампа щодо Росії, зокрема послаблення визначених санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.
Крім того, українська сторона порушувала питання стабільності постачання озброєнь, обміну розвідданими та роботи супутникового зв’язку.
Попри ці розбіжності, дипломатичний діалог триває.
За інформацією Associated Press, після зустрічі Віткоффа з Путіним сторони говорили про можливість продовження переговорів, хоча негайного прориву щодо завершення війни не відбулося.
Американський спецпосланець також порушував питання відновлення тристоронніх контактів.
Окремим результатом візиту стало оголошення про звільнення американського громадянина Стівена Габбарда, який перебував у російському ув’язненні.
Однак це гуманітарне рішення не означає автоматичного прогресу щодо припинення бойових дій в Україні.
Хто передасть Зеленському результати переговорів
Після завершення зустрічі в Росії Віткофф має повернутися до Осло.
Там, відповідно до оголошених планів, із ним зустрінеться Йонас Гар Стьоре.
Норвезький прем’єр-міністр зможе отримати інформацію про російську реакцію на мирні пропозиції та продовжити консультації з українською стороною.
Сам Зеленський наголосив, що постійні контакти між учасниками переговорів дозволяють обмінюватися інформацією без його особистої присутності.
Отже, президент України не планує чекати повернення Віткоффа з Росії, але переговорний процес не припиняється. Подальші кроки залежатимуть від реакції Кремля на представлені пропозиції та готовності сторін погодити реальні механізми припинення війни.
Поки що найважливіші питання — території, гарантії безпеки та майбутні відносини України з НАТО — залишаються відкритими.
У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.
Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.
За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.
Дніпро атакували посеред дня
Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.
Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».
Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.
За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.
Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.
Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.
Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.
Росія вдарила по критичній інфраструктурі
Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.
«Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.
При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.
Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.
Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.
Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.
Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики
Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.
Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.
Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.
За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.
Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.
Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.
Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.
Коли відновлять електропостачання
В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.
Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.
Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.
Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.
Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.
Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.
У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.
Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами
Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.
У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.
За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.
У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.
На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.
Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.
Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.
Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.
У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.
Чому удари по енергетиці особливо небезпечні
Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.
Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.
Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.
Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.
Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.
Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.
Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня
Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.
У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.
Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.
Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.
Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що за кордоном перебувають 9,5 мільйона українців, які, за його словами, втратили житло. Глава держави наголосив, що Україні необхідно створити умови для повернення громадян, оскільки саме люди мають стати основою повоєнної відбудови та економічного розвитку. Водночас міжнародна статистика свідчить про меншу кількість українських біженців за кордоном, тому озвучена президентом цифра потребує уточнення.
Про це Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, повідомляє ТСН 21 жовтня.
Президент підкреслив, що відновлення України після завершення війни залежатиме не лише від міжнародної фінансової допомоги, а й від повернення людей, які були змушені залишити країну.
«Нам потрібно, щоб 9,5 мільйона людей, які втратили житло і зараз перебувають за кордоном, повернулися в Україну — просто щоб жити тут і будувати свою країну», — заявив Зеленський.
За його словами, повернення громадян має стати одним із ключових завдань держави.
Скільки українців насправді перебувають за кордоном
Озвучена Зеленським цифра у 9,5 мільйона людей привертає увагу, адже вона суттєво перевищує показники міжнародних гуманітарних організацій.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці 2025 року у світі перебували приблизно 5,9 мільйона біженців та шукачів притулку з України.
Більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах.
Водночас ще близько 3,7 мільйона людей були внутрішньо переміщеними особами, тобто залишили власні домівки, але продовжили проживати на території України.
Разом ці дві категорії становили приблизно 9,6 мільйона людей.
Таким чином, озвучена президентом кількість близька до загального масштабу внутрішнього та зовнішнього переміщення, але не відповідає окремому показнику біженців за кордоном.
Чи мав Зеленський на увазі саме всіх вимушено переміщених українців, наразі невідомо.
Чому українці не поспішають повертатися
Однією з головних причин залишається безпекова ситуація.
Російські війська продовжують атакувати українські міста, житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.
Для родин із дітьми важливими залишаються доступ до безпечної освіти, медичної допомоги та стабільного житла.
Не менш суттєвим чинником є працевлаштування.
За роки повномасштабної війни багато українців адаптувалися до життя в інших державах, знайшли роботу та облаштували побут.
Діти відвідують місцеві школи, вивчають іноземні мови та поступово інтегруються в нове середовище.
Тому рішення про повернення залежить не лише від бажання жити в Україні, а й від можливостей забезпечити родині безпечне та стабільне майбутнє.
Серед ключових умов — безпека, доступне житло, гідна оплата праці та перспективи для дітей.
Зруйноване житло залишається серйозною перешкодою
Повернення українців ускладнюється масштабними руйнуваннями житлового фонду.
Особливо гострою проблема залишається у прифронтових регіонах та населених пунктах, які тривалий час перебували під російською окупацією.
Частина людей втратила житло повністю, інші не можуть повернутися через пошкодження будинків, відсутність комунальних послуг або небезпеку повторних обстрілів.
За даними Міжнародної організації з міграції, оприлюдненими 16 жовтня, навіть українці, які вже повернулися додому, знову ризикують бути змушеними виїхати.
Причинами залишаються пошкоджене житло, повторні удари по енергетиці та високі витрати на опалення.
Організація попереджає, що наближення зими може ще більше ускладнити становище вразливих родин.
Чому повернення мільйонів людей важливе для економіки
Вимушена міграція має довгострокові наслідки для української економіки.
Скорочення чисельності населення означає зменшення кількості працівників, споживачів і платників податків.
Особливо відчутною є нестача людей працездатного віку.
Для повоєнного відновлення Україні знадобляться фахівці у будівництві, промисловості, медицині, освіті, транспорті та сфері послуг.
Водночас зменшення кількості молодих родин і дітей створює додаткові демографічні ризики.
Саме тому питання повернення громадян виходить далеко за межі соціальної політики.
Йдеться про майбутній економічний потенціал держави та можливість відновлення територій, які найбільше постраждали від російської агресії.
Що Україна робить для повернення громадян
Українська влада поступово розробляє інструменти, покликані полегшити повернення людей.
Серед таких ініціатив — цифрова платформа «Додому», запущена в тестовому режимі у 2026 році.
Вона має допомагати громадянам отримувати інформацію про житло, працевлаштування, оформлення документів та навчання дітей.
Водночас наявність інформаційної платформи сама по собі не вирішує основних проблем, із якими стикаються люди.
Для масштабного повернення необхідні відновлення житлової інфраструктури, створення робочих місць, доступні державні послуги та стабільна безпекова ситуація.
Чи повернуться українці після завершення війни
Міжнародні дослідження свідчать, що значна частина українців, які залишили країну, зберігають бажання повернутися.
Водночас намір повернутися не завжди означає готовність зробити це найближчим часом.
На рішення впливають тривалість війни, становище родини, умови проживання за кордоном та перспективи працевлаштування в Україні.
Додаткове значення має той факт, що протягом кількох років люди формують соціальні зв’язки в країнах перебування.
Тому навіть після припинення бойових дій процес повернення може бути поступовим.
Головний висновок із заяви Зеленського полягає в тому, що Україна розглядає повернення громадян як одну з найважливіших умов свого майбутнього.
Водночас для досягнення цієї мети недостатньо лише закликати людей приїхати додому. Державі необхідно забезпечити реальні умови, за яких повернення буде безпечним, добровільним та економічно виправданим.
Російські війська ввечері 20 жовтня атакували Кременчук Полтавської області, завдавши удару по території Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Внаслідок влучання безпілотника загорівся п’ятий поверх навчального корпусу. За уточненою інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє людей, серед яких 16-річна дитина. У підлітка діагностували струс головного мозку та контузію, його госпіталізували. Тієї ж ночі під ударами опинилася Полтава, де пожежі виникли в адміністративній будівлі та складському приміщенні.
За інформацією рятувальників, російський безпілотник влучив в один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Після удару на п’ятому поверсі будівлі спалахнула пожежа.
До ліквідації наслідків залучили підрозділи ДСНС, які працювали на місці влучання.
Що відомо про постраждалих
Спочатку надходила інформація про одну травмовану людину, однак згодом кількість постраждалих уточнили.
Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич повідомив, що внаслідок атаки на університет постраждали двоє людей.
Одна з них перебуває у стані середньої тяжкості.
Серед постраждалих також 16-річна дитина.
За словами керівника ОВА, медики діагностували в підлітка струс головного мозку та контузію.
Дитину доставили до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.
Тоді через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання тимчасово залишилися споживачі семи населених пунктів.
Удари по навчальних закладах створюють особливу загрозу для цивільного населення, оскільки пошкодження будівель може позбавляти студентів і викладачів можливості продовжувати освітній процес у звичних умовах.
Водночас наразі немає підтверджених даних про те, що саме університет був заздалегідь обраною ціллю російських військових. Підтвердженим є факт влучання та його наслідки.
Що відомо станом на 21 жовтня
За уточненими даними Полтавської ОВА, після російського удару по Кременчуцькому національному університету постраждали двоє людей.
Серед них — 16-річна дитина, яку госпіталізували зі струсом головного мозку та контузією.
Пожежу на п’ятому поверсі навчального корпусу ліквідували.
У Полтаві після обстрілів також виникли загоряння в адміністративній будівлі та на складі.
Наразі відповідальні служби продовжують уточнювати наслідки російських ударів по Полтавщині. Інформації про підтверджених загиблих унаслідок атаки на університет у перевірених ранкових повідомленнях не було.
Мешканцям регіону нагадують про необхідність реагувати на сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до повідомлення про відбій.
Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.
Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.
За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.
«Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.
Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.
Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я
Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.
Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.
Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.
Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.
Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.
Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.
Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.
Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.
Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.
Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки
11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.
Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.
Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.
Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.
За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.
Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.
Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці
14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.
За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.
Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.
Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.
На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.
Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.
Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції
Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.
Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.
Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.
За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.
Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.
Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.
Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.
За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.
При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.
Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.
Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.
Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.
Чому енергетичне перемир’я настільки важливе
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.
Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.
Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.
За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.
Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.
Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.
Чого очікувати далі
Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.
Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.
Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.
Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.
Українські військові завдали російській армії одного з найвідчутніших оперативних ударів останніх місяців. Унаслідок масштабної контрнаступальної операції «Вівальді» на Лиманському напрямку 144-та мотострілецька дивізія РФ зазнала настільки серйозних втрат, що, за оцінкою українського командування, фактично перестала існувати як організована бойова сила. Водночас Збройні сили України зірвали плани російського командування щодо обходу Слов’янська та Краматорська з півночі, повернули під контроль значні території та змусили противника переглянути наступальну стратегію на Донбасі.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 20 жовтня 2026 року, який опубліковано спільно з Critical Threats Project. Аналітики проаналізували підсумки операції «Вівальді», заяви командування Третього армійського корпусу та зміни оперативної обстановки на сході України.
За висновками американських експертів, українські контрнаступальні дії суттєво порушили російський план наступу на Донецьку область. Йдеться насамперед про спробу обійти український оборонний пояс навколо Слов’янська та Краматорська й створити загрозу масштабного оперативного оточення.
Для реалізації цього задуму російські війська намагалися просуватися одразу з кількох напрямків. Північне угруповання мало обійти Лиман через Святогірськ і розвивати наступ у бік Барвінкового Харківської області. Інші сили повинні були рухатися з південного заходу через Добропільський напрямок.
У перспективі російське командування розраховувало створити умови для охоплення українських оборонних позицій із кількох боків, що могло б ускладнити логістику Сил оборони та поставити під загрозу ключові міста регіону.
Проте операція «Вівальді» фактично зруйнувала північну складову цього задуму.
Дивізія РФ втратила здатність діяти як організована військова сила
Одним із найважливіших результатів української операції стало розгромлення бойового угруповання, основу якого становили підрозділи 144-ї мотострілецької дивізії 20-ї загальновійськової армії Московського військового округу РФ.
Це російське з’єднання брало участь у бойових діях на Лиманському напрямку та використовувало плацдарм на правому, тобто західному, березі річки Жеребець.
19 жовтня бригадний генерал Андрій Білецький повідомив, що внаслідок українського контрнаступу дивізія зазнала критичних втрат, які суттєво порушили її систему управління та можливості проводити організовані бойові дії.
За оцінкою Білецького, російське з’єднання фактично перестало функціонувати як цілісна бойова одиниця.
Військове видання «Мілітарний» також висвітлило результати операції, зазначивши, що російські підрозділи, які раніше намагалися наступати, тепер змушені зосереджуватися на утриманні залишків позицій та побудові оборони.
Ця обставина має особливе військове значення. Мотострілецька дивізія — велике військове з’єднання, що включає декілька полків та підрозділи бойового забезпечення. Втрата здатності діяти організовано означає не обов’язково повне фізичне знищення особового складу, а насамперед порушення управління, виснаження військ та неспроможність виконувати завдання у попередньому масштабі.
Для відновлення наступальних можливостей російському командуванню тепер необхідно поповнювати втрати, відновлювати структуру підрозділів, забезпечувати їх технікою, боєприпасами та підготовленими військовими.
На думку ISW, це створює додаткові труднощі для російської системи комплектування військ, яка вже відчуває значне навантаження через тривалі бойові дії.
Українські військові вийшли до Жеребця та скоротили лінію фронту
Ще одним стратегічно важливим результатом «Вівальді» стало просування українських сил до річки Жеребець.
За словами Андрія Білецького, це дозволило суттєво скоротити протяжність лінії фронту й організувати оборону на вигідніших природних рубежах.
Зменшення довжини ділянки, яку необхідно утримувати, дає змогу сконцентрувати більше піхоти на ключових позиціях, краще використовувати артилерію, безпілотники та засоби спостереження.
Крім того, річка створює додаткову перешкоду для противника.
Якщо російське командування захоче відновити наступ на Лиманському напрямку з попередніх позицій, його військам доведеться знову форсувати Жеребець.
Подібні операції потребують інженерного забезпечення, налагодження переправ, прикриття підрозділів та організації постачання. В умовах активної роботи українських безпілотників і артилерії це суттєво ускладнює наступальні дії.
Вихід до річки також дозволяє українським військам ефективніше контролювати підступи до своїх оборонних позицій.
Таким чином, операція не лише повернула території під український контроль, а й створила передумови для подальшого стримування противника.
Звільнено 277 квадратних кілометрів і 16 населених пунктів
Масштаби операції «Вівальді» стали відомі після завершення її четвертого етапу.
За інформацією офіційного ресурсу Третього армійського корпусу, українські військові протягом усієї операції повернули під контроль України 277 квадратних кілометрів території та звільнили 16 населених пунктів.
Під час завершального етапу Сили оборони відвоювали ще 101 квадратний кілометр. Серед звільнених населених пунктів — Липове, Зелена Долина та Колодязі.
У командуванні повідомляли, що загальні втрати російських військ за час операції становили близько 8 тисяч осіб. Це заявлена українською стороною оцінка, а не незалежно підтверджений підрахунок.
ФОТО: Третій армійський корпус ЗСУ, підсумки станом на 14 жовтня 2026 року
Під час реалізації операції українські військові не лише атакували російські позиції, а й систематично знищували логістичну інфраструктуру противника.
Важливою складовою стало порушення постачання пального, боєприпасів та інших ресурсів, необхідних для продовження російського наступу.
Ще у вересні ISW повідомляв, що українські удари по логістиці змусили російські підрозділи виводити частину тилових елементів 144-ї дивізії з окупованих територій України до Воронезької області РФ.
Крім того, росіяни були змушені розосереджувати склади, командні пункти, транспортні засоби та вузли зв’язку, щоб зменшити втрати від ударів українських сил.
Це ускладнило постачання військ безпосередньо на передовій та знизило темпи російських наступальних дій.
Чому Росія втратила можливість реалізувати план оточення Донбасу
Український контрнаступ мав значно ширше значення, ніж звільнення окремих населених пунктів.
Російські війська розраховували використати просування на Лиманському напрямку для створення загрози українським силам, які обороняють Слов’янськ, Краматорськ та прилеглі території.
Ці міста становлять основу так званого поясу фортець — системи взаємопов’язаних українських оборонних районів на Донеччині.
Після втрати російського плацдарму поблизу Жеребця та розгрому значної частини наступального угруповання північний маршрут обходу українських позицій став набагато складнішим.
За оцінкою ISW, російські сили тепер змушені розглядати варіант фронтального наступу на підготовлені оборонні позиції на схід від Слов’янська та Краматорська.
Для російського командування це означає необхідність вести наступальні операції безпосередньо проти укріплених рубежів, замість спроби обійти їх через менш захищені ділянки.
Такі бої можуть потребувати значно більшої концентрації військ, техніки та артилерійської підтримки, а також супроводжуватися великими втратами особового складу.
Водночас ISW не стверджує, що Росія повністю втратила здатність наступати на Донеччині. Йдеться про зрив конкретного оперативного задуму та суттєве ускладнення подальших наступальних дій.
Росія втрачає території: що показують підрахунки ISW
Американські аналітики також звернули увагу на зміну територіальної динаміки бойових дій.
За оцінкою ISW, із 1 вересня до 16 жовтня 2026 року російські війська зазнали чистої втрати контролю над приблизно 122 квадратними кілометрами території.
Водночас у звіті зазначено, що від початку 2026 року росіяни захопили близько 100 квадратних кілометрів.
Ці показники стосуються різних часових проміжків, тому їх не слід автоматично віднімати один від одного або трактувати як результат лише операції «Вівальді».
Аналітики пов’язують зміну ситуації не тільки з успіхами на Лиманському напрямку, а й з іншими українськими контрнаступальними діями, зокрема поблизу Олександрівки та Куп’янська.
На думку ISW, сукупність цих операцій дала Україні змогу оскаржити оперативну ініціативу на різних ділянках фронту та майже зупинити загальне просування російської армії.
Особливо важливо, що українські сили змогли завдати противнику втрат у той момент, коли Росія продовжувала витрачати значні ресурси на наступальні операції.
За наведеними американськими експертами оцінками, від літа 2026 року російські бойові втрати зростали. За декілька місяців російська армія втратила понад 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими.
Цю цифру не слід ототожнювати зі втратами безпосередньо під час «Вівальді», адже вона характеризує ширший період бойових дій.
Чотири етапи операції «Вівальді»: як ЗСУ переламали ситуацію
Контрнаступальна операція проводилася поетапно, а значна частина її перебігу тривалий час залишалася непублічною.
Перші результати українське командування оприлюднило 15 вересня. Тоді стало відомо про звільнення села Середнє, очищення від російських груп близько 75 квадратних кілометрів території та деокупацію ще приблизно 10 квадратних кілометрів.
Ще один важливий аспект стосувався ролі Андрія Білецького в системі українського військового командування.
Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський оголосив про посилення українських позицій на Донеччині та кадрові рішення щодо двох угруповань військ, командування якими доручили Андрію Білецькому та Денису Прокопенку.
Які наслідки матиме операція для подальшого наступу РФ
Після втрати значної частини наступального потенціалу на Лиманському напрямку російській армії доведеться відновлювати боєздатність постраждалих з’єднань або перекидати резерви з інших районів.
Обидва варіанти створюють додаткові складнощі для російського командування.
Перекидання підкріплень може послабити інші ділянки фронту, тоді як формування нових підрозділів потребує часу, підготовки особового складу, техніки та матеріально-технічного забезпечення.
Крім того, відновлення боєздатності дивізії не обмежується поповненням особового складу. Необхідно відновити систему управління, забезпечити взаємодію підрозділів та підготувати війська до складних наступальних дій.
Аналітики ISW наголошують, що російська система набору військовослужбовців за контрактом стає дедалі дорожчою. На цьому тлі у Росії, за повідомленнями, розглядають додаткові механізми залучення резервістів.
Водночас оцінювати результати «Вівальді» як остаточне припинення російського наступу на Донбасі було б передчасно.
Попри значні втрати та зірвані плани, російська армія зберігає можливості продовжувати атаки на інших напрямках і намагатися відновити наступальний потенціал.
Головний результат операції «Вівальді», за оцінкою ISW, полягає в тому, що Україна не лише повернула території, а й зруйнувала російський задум оперативного оточення Слов’янсько-Краматорського оборонного району з півночі.
Розгром 144-ї мотострілецької дивізії, вихід українських військових до Жеребця та скорочення лінії фронту створили нові умови для оборони Донеччини.
Для російського командування це означає втрату частини раніше створених переваг, необхідність відновлення військових формувань та пошук інших способів продовжувати наступ.
А для Сил оборони України — можливість утримувати вигідніші рубежі, концентрувати ресурси на найбільш небезпечних ділянках та посилювати захист ключових міст Донбасу.
Ранок 21 жовтня у Києві розпочався з нової трагедії. Російські війська атакували столицю ударними безпілотниками, один із яких влучив у 24-поверховий житловий будинок у Святошинському районі. На рівні 20-го поверху спалахнула пожежа, частина конструкцій квартири обвалилася. Під час розбирання завалів рятувальники виявили тіла двох загиблих. Ще двоє людей зазнали поранень і були госпіталізовані. Наслідки атаки зафіксували й в інших районах міста, а частина мешканців залишилася без електроенергії.
Близько сьомої години ранку стало відомо про пряме влучання російського безпілотника у багатоповерховий житловий будинок у Святошинському районі. Мер Києва Віталій Кличко уточнив, що удар припав на рівень 20-го поверху 24-поверхової будівлі. Одразу після влучання виникло загоряння, а на місце направили екстрені служби.
Інформацію про наслідки удару підтвердили й інші українські медіа, зокрема Укрінформ та Суспільне.
За інформацією ДСНС, унаслідок атаки загорілася квартира на 20-му поверсі. Площа пожежі становила близько 70 квадратних метрів. Удар частково зруйнував конструкції помешкання, через що рятувальникам довелося не лише боротися з вогнем, а й розбирати пошкоджені елементи будівлі.
Саме під час проведення аварійно-рятувальних робіт виявили тіла двох людей. Перші повідомлення про загиблих з’явилися невдовзі після удару, однак кількість жертв уточнювалася в міру проведення пошукових робіт.
Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомила про одну загиблу людину та одного постраждалого. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до двох. За повідомленням видання «Апостроф», о 7:39 адміністрація інформувала про одного загиблого, а вже о 8:22 повідомила про другу жертву.
Пізніше міський голова Віталій Кличко підтвердив загибель двох людей та повідомив про двох поранених. Обох постраждалих медики доправили до лікарень.
Особливо показовою стала історія одного з поранених, про яку розповіли правоохоронці. За інформацією Національної поліції, 46-річний чоловік постраждав не у квартирі, куди влучив безпілотник, а на вулиці. У момент удару він проходив повз житловий будинок.
Поліцейські надали чоловікові домедичну допомогу, після чого його госпіталізували. Цей випадок засвідчує, що небезпека під час повітряних атак поширюється далеко за межі безпосереднього місця влучання. Уламки безпілотників, пошкоджених конструкцій та інших предметів можуть становити загрозу для людей, які перебувають поблизу будівель.
Водночас офіційної інформації про особи двох загиблих, їхній вік або обставини перебування в пошкодженій квартирі в перевірених ранкових повідомленнях немає. Також не оприлюднено підтверджених відомостей про стан двох госпіталізованих після надання медичної допомоги.
Наслідки російської атаки 21 жовтня не обмежилися Святошинським районом. Повідомлення про падіння безпілотників та пожежі надходили також із Деснянського та Солом’янського районів столиці.
У Деснянському районі російський дрон упав на припарковані автомобілі, внаслідок чого виникла пожежа. Інформацію про цей інцидент оприлюднив Віталій Кличко. На момент ранкових повідомлень уточненої кількості пошкоджених транспортних засобів не називали.
У Солом’янському районі ситуація була складнішою через кілька зафіксованих епізодів атаки. Зокрема, повідомлялося про влучання російського безпілотника в об’єкт транспортної інфраструктури, що спричинило пожежу. Крім того, в цьому районі зафіксували падіння дрона на відкритій території.
Таким чином, за оприлюдненими даними, щонайменше три райони Києва зазнали наслідків російської атаки. Найважчі підтверджені людські втрати станом на ранкові повідомлення були у Святошинському районі, де безпілотник влучив безпосередньо в житлову висотку.
Окремою проблемою стали перебої з електропостачанням. Після російських ударів компанія ДТЕК повідомила про аварійні відключення електроенергії у Святошинському районі столиці.
Енергетики розпочали відновлювальні роботи, щоб повернути світло споживачам. Водночас в інших районах Києва, за повідомленням компанії, продовжували діяти графіки відключень.
Проблеми з електропостачанням виникли й за межами столиці. Зокрема, аварійні відключення зафіксували в Бучанському районі Київської області. Про це повідомляли LB.ua та інші видання з посиланням на ДТЕК.
Повернення електроенергії залежить від характеру пошкоджень мереж і перебігу аварійно-відновлювальних робіт. Точних термінів повного відновлення електропостачання для всіх постраждалих споживачів у перевірених повідомленнях не зазначено.
За уточненими даними, які оприлюднило «Суспільне», екстрені відключення також застосували в частині Оболонського та Шевченківського районів. Відповідне рішення ухвалювали за командою «Укренерго».
Ще однією важливою деталлю стало уточнення поліції щодо пожежі в Деснянському районі. За даними правоохоронців, унаслідок російської атаки там згоріли близько десяти автомобілів. Це свідчить про значні матеріальні наслідки удару навіть на тих ділянках, де не повідомляли про пряме влучання у житлові приміщення.
Після атаки у Святошинському районі також організували допомогу постраждалим мешканцям. За інформацією Київської міської державної адміністрації, штаб допомоги розгортають за адресою: проспект Берестейський, 109. Там жителі можуть отримати консультації щодо компенсації за пошкоджене майно, матеріальної підтримки та оформлення необхідних документів.
Нова трагедія стала продовженням серії російських ударів по столиці, які протягом жовтня призводили до людських жертв, пожеж у житлових будинках та пошкоджень критичної інфраструктури.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масовану атаку на Київ 14 жовтня, внаслідок якої загинули щонайменше троє людей. Тоді найбільших руйнувань зазнала багатоповерхівка в Деснянському районі, де спалахнула пожежа на площі близько 400 квадратних метрів. Рятувальники змогли врятувати 16 мешканців будинку, однак під час пошукових робіт виявили загиблих.
Удар 21 жовтня знову продемонстрував небезпеку російських безпілотників для цивільного населення. Дрон влучив безпосередньо в житловий будинок, унаслідок чого загинули двоє людей, а поранення отримали не лише ті, хто перебував у будівлі, а й випадковий перехожий.
Рятувальні, медичні та комунальні служби працюють над ліквідацією наслідків атаки. Водночас остаточні масштаби руйнувань, загальна вартість пошкодженого майна та тривалість відновлювальних робіт потребують додаткового уточнення.
Станом на перевірені повідомлення 21 жовтня підтверджено двох загиблих і двох госпіталізованих унаслідок удару по багатоповерхівці у Святошинському районі. Інформація може оновлюватися після завершення обстеження пошкоджених будівель та роботи екстрених служб.
Українські військові від початку осені 2026 року звільнили більше території, ніж російським окупантам вдалося захопити за аналогічний період. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, Сили оборони продовжують стримувати російські наступальні операції на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а низка міст, про захоплення яких заявляла Москва, залишається під українським контролем. Водночас президент спростував російські повідомлення про нібито наближення військ РФ до Запоріжжя на відстань п’яти кілометрів.
Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 18 жовтня, підбиваючи підсумки доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.
Президент наголосив, що українські війська не лише утримують оборонні позиції, а й проводять активні операції, які дозволяють повертати контроль над територіями.
За його словами, позитивна тенденція спостерігається не лише восени, а й протягом інших періодів 2026 року.
Водночас глава держави не назвав точної площі звільнених українськими військовими територій.
ЗСУ повернули більше територій, ніж змогла захопити Росія
За словами Зеленського, ситуація на фронті залишається складною, але українським захисникам вдається досягати результатів.
Особливу увагу президент приділив операціям Десантно-штурмових військ і Третього армійського корпусу.
Їхні дії він охарактеризував як активну оборону, спрямовану на зрив планів російського командування та відновлення українського контролю над окремими ділянками фронту.
Президент стверджує, що загальна площа територій, звільнених Силами оборони з початку осені, перевищує територіальні здобутки росіян за цей самий період.
Це означає, що за оцінкою українського військово-політичного керівництва баланс територіальних змін наразі складається на користь України.
Однак конкретні цифри Зеленський не оприлюднив, тому незалежно перевірити це співвідношення за його заявою неможливо.
Що відбувається біля Добропілля
Одним із найважливіших напрямків президент назвав район Добропілля Донецької області.
За його словами, російські підрозділи намагаються проводити штурмові операції та проникати невеликими групами в українську оборону.
Така тактика дозволяє противнику шукати слабкі місця між позиціями українських військових.
Проте Сили оборони виявляють і знищують відповідні групи.
Зеленський визнав, що ситуація залишається непростою, однак наголосив на результативності дій українських підрозділів.
Окремо президент назвав населені пункти, які, за його словами, продовжують контролювати українські військові.
Йдеться про Добропілля, Костянтинівку, Олексієво-Дружківку, Оріхів, Новопавлівку, Новоандріївку та Великомихайлівку.
Також українські підрозділи утримують оборону в районах поблизу Краматорська.
Зеленський наголосив, що російські повідомлення про захоплення частини цих населених пунктів не відповідають дійсності.
Ситуація має особливе значення для Донецької області, де російське командування продовжує спроби просування на кількох напрямках одночасно.
Контроль над населеними пунктами та транспортними маршрутами впливає на можливості забезпечення українських військ і подальшу організацію оборони.
Водночас обстановка залишається динамічною, а бойові дії можуть тривати навіть поблизу міст, які утримують українські підрозділи.
Росія заявляла про захоплення 92 населених пунктів
Заява Зеленського пролунала на тлі інформаційної суперечки щодо реального становища російських військ.
Раніше начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито захоплення 92 українських населених пунктів із початку вересня.
Також російське командування стверджувало, що за цей період окупанти встановили контроль над понад 1800 квадратними кілометрами території України.
Однак 17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував ці повідомлення.
Речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що наведені Росією територіальні показники не відповідають реальній ситуації.
Зокрема, українська сторона заперечила захоплення Добропілля та Костянтинівки.
Військове командування наголосило, що російське керівництво намагається перебільшувати власні успіхи на фронті.
Росіяни не перебувають за п’ять кілометрів від Запоріжжя — Зеленський
Ще одним предметом суперечки стала ситуація на Запорізькому напрямку.
Російські посадовці поширювали твердження про нібито наближення окупаційних військ до обласного центру на відстань приблизно п’яти кілометрів.
Зеленський назвав таку інформацію неправдивою.
За його словами, українські військові знищують російські сили приблизно за 20 кілометрів від Запоріжжя.
Водночас глава держави не уточнив конкретної ділянки, від якої визначається ця відстань.
Тому її не варто трактувати як точний показник відстані до всієї лінії бойового зіткнення.
Президент підкреслив, що російські командири передають Путіну перебільшені дані про просування своїх військ.
Окремо він відзначив дії 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.
Які українські підрозділи відзначив президент
У зверненні Зеленський подякував військовим частинам, які беруть участь в оборонних і штурмових операціях.
Серед них — 82-га окрема десантно-штурмова бригада, яка виконує завдання на Олександрівському напрямку.
Президент окремо відзначив її штурмові дії та планування операцій.
Також він подякував 128-й окремій важкій механізованій бригаді за результати на Запорізькому напрямку.
У Донецькій області глава держави відзначив роботу 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем і 414-ї окремої бригади безпілотних систем.
Окремі слова подяки пролунали на адресу штурмових підрозділів, які виконують завдання на Покровському напрямку.
Чи справді ситуація на фронті змінилася на користь України
Заява Зеленського свідчить, що українське командування оцінює результати активних оборонних операцій із початку осені позитивно.
Водночас вона не означає завершення російського наступу або зникнення загроз на окремих ділянках фронту.
Російські війська продовжують штурмові дії, намагаються проникати в українські позиції та використовують безпілотники, артилерію й інші засоби ураження.
Слід також враховувати, що різні методики підрахунку територіальних змін можуть давати різні результати.
Наприклад, встановлення повного контролю над населеним пунктом, знищення ворожої групи в його межах і звільнення прилеглої території є різними показниками.
Тому для незалежної оцінки ситуації потрібні уточнені географічні дані, які можна порівняти за однаковий період.
Головний висновок із вечірнього звернення президента: українська влада заявляє про позитивний баланс територіальних змін від початку осені та спростовує повідомлення Кремля про масштабне просування окупаційних військ.
Водночас бойова ситуація залишається складною, а остаточну картину контролю над територіями можна буде встановити лише після незалежного підтвердження відповідних даних.
Туреччина планує закуповувати частину російського дизельного пального, постачання якого на світовий ринок передбачене домовленостями між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним. Про наміри Анкари заявив міністр енергетики країни Алпарслан Байрактар. Новина з’явилася після того, як Вашингтон тимчасово послабив окремі санкційні обмеження на операції з російським дизелем. Рішення американської адміністрації вже викликало гостру критику України та частини західних політиків, які побоюються, що додаткові енергетичні доходи допоможуть Кремлю фінансувати війну.
Про плани Туреччини 18 жовтня повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву Алпарслана Байрактара.
Міністр підтвердив, що Анкара провела відповідні переговори та розраховує отримати частину пального, яке Росія має повернути на міжнародні ринки.
За його словами, закупівлі мають важливе значення для енергетичної безпеки Туреччини.
Водночас конкретні обсяги постачання, вартість дизеля та строки його надходження до країни Байрактар не назвав.
Що Туреччина домовилася отримати від Росії
Очільник турецького Міненерго нагадав, що останніми місяцями Москва обмежувала експорт дизельного пального через проблеми у власному паливному секторі.
Ситуація змінилася після домовленостей російського керівництва з адміністрацією Дональда Трампа.
Байрактар пояснив, що в межах переговорів Туреччина погодила можливість отримати частину російського дизеля.
При цьому не уточнюється, чи йдеться про нові довгострокові контракти, окремі партії пального або збільшення закупівель за вже чинними комерційними домовленостями.
Також наразі немає підтвердженої інформації про фактичне прибуття до Туреччини партій дизеля саме в межах нової американсько-російської домовленості.
Отже, станом на 18 жовтня підтверджено намір Анкари отримати пальне, але не завершення конкретних постачань.
Яку угоду Трамп уклав із Путіним
9 жовтня Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним оголосив про домовленості щодо збільшення поставок російського дизельного пального.
За словами американського президента, Росія мала негайно забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля для американського та світового ринків.
У листопаді планувалося додати ще 500 тисяч тонн, а в грудні — до одного мільйона тонн.
Трамп також говорив про можливість подальшого збільшення експорту.
Однак це заявлені обсяги, а не підтверджені фактичні відвантаження.
Як зазначало Financial Times, навіть виконання оголошених планів навряд чи повністю вирішить проблему дефіциту дизеля на світовому ринку.
Аналітики звертали увагу на масштаби міжнародного попиту, обмеження російських нафтопереробних потужностей та логістичні труднощі.
США дозволили операції з російським дизелем до квітня 2027 року
Одночасно з оголошенням домовленостей Міністерство фінансів США ухвалило рішення, яке створило правові умови для частини операцій із російським пальним.
9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.
Документ тимчасово дозволяє визначені операції з продажу, доставки, розвантаження та імпорту дизельного пального російського походження.
Дія дозволу обмежена 7 квітня 2027 року.
Важливо, що рішення стосується конкретної категорії операцій, а не всіх російських енергоносіїв.
Це не означає скасування санкцій США проти Росії загалом.
Польський аналітичний Центр східних досліджень OSW оцінив рішення як суттєвий відступ Вашингтона від попередньої політики обмеження російського паливного експорту.
Чому Туреччині потрібен російський дизель
Туреччина залишається великим імпортером енергетичних ресурсів.
Країна закуповує нафту, газ та інші види пального в різних постачальників, серед яких Росія, Іран та Азербайджан.
Водночас Анкара прагне диверсифікувати імпорт і розвиває співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими партнерами.
За словами Байрактара, важливим напрямком залишається також збільшення власного видобутку енергоресурсів.
Зокрема, Туреччина розраховує наростити видобуток природного газу на чорноморському родовищі Сакар’я.
Однак ці проєкти не усувають потреби в імпорті дизельного пального, яке використовується у транспорті, промисловості, логістиці та інших секторах економіки.
Тому можливість отримати додаткові партії дизеля з Росії Анкара розглядає як один з інструментів забезпечення стабільності паливного ринку.
Чому домовленість викликала невдоволення України
Послаблення американських санкцій щодо російського дизеля стало новим джерелом суперечностей між Києвом і Вашингтоном.
Українська влада наголошує, що російські доходи від експорту енергоносіїв можуть використовуватися для фінансування війни.
При цьому Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші об’єкти цивільної інфраструктури.
Президент України Володимир Зеленський раніше розкритикував дизельну домовленість між Трампом і Путіним, вважаючи її несправедливою поступкою Москві.
Вашингтон пояснює свої рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на міжнародному ринку пального.
Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його подорожчання впливає на собівартість багатьох товарів.
Для США високі ціни на пальне стали особливо чутливим питанням напередодні проміжних виборів до Конгресу.
Водночас американська адміністрація стикається з критикою навіть усередині країни.
Як повідомляло Associated Press, проти рішення про імпорт російського дизеля виступили законодавці від обох основних партій.
Критики вважають, що додаткові закупівлі російських енергоносіїв можуть послабити санкційний тиск на Москву.
Прихильники ж збільшення пропозиції пального наголошують на необхідності стримування цін для споживачів і бізнесу.
Чи допоможе російський дизель знизити світові ціни
Попри оптимістичні заяви американської адміністрації, експерти обережно оцінюють можливий вплив домовленостей.
За аналізом Financial Times, навіть заявлені Росією обсяги постачання становитимуть порівняно невелику частину глобального попиту.
Крім того, можливості російського експорту залежать від стану нафтопереробних заводів, логістики та внутрішніх потреб країни.
Частина російських НПЗ останніми місяцями зазнала пошкоджень унаслідок українських атак.
Російська влада раніше запроваджувала обмеження на експорт окремих видів пального, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.
Тому поки що неможливо визначити, наскільки швидко заявлені додаткові обсяги реально потраплять до покупців.
Так само немає підтвердження, що рішення Туреччини саме по собі призведе до помітного зниження цін на дизель.
Що означає рішення Анкари для України
Заява турецького міністра свідчить, що домовленість між США та Росією може вплинути не лише на американський ринок, а й на торговельні потоки в інших країнах.
Для Туреччини це можливість отримати додаткові обсяги імпортного пального.
Для Росії — потенційний канал збільшення експорту та валютних надходжень.
Для України — ще одне питання щодо ефективності міжнародних санкцій і збереження економічного тиску на Кремль.
Наразі відомо, що Анкара планує отримати частину російського дизеля, а Вашингтон тимчасово дозволив визначені операції з його продажу та імпорту. Водночас точні обсяги турецьких закупівель, ціни й терміни постачань не розголошені.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від реальних експортних можливостей Росії, попиту на міжнародному паливному ринку та рішень американської адміністрації щодо санкційної політики.
