Європейський парламент зробив черговий вагомий крок на підтримку України, ухваливши жорстку та безкомпромісну резолюцію, яка категорично вимагає від Російської Федерації негайного, безпечного та безумовного повернення всіх незаконно депортованих українських дітей. Цей стратегічно важливий міжнародно-правовий документ, офіційний текст якого вже опубліковано на інформаційному порталі інституції, став потужним сигналом солідарності європейської спільноти. Під час пленарного засідання резолюція отримала переконливу підтримку переважної більшості євродепутатів: за її ухвалення віддали свої голоси 536 парламентарів. Лише вісім представників висловилися проти, а ще тридцять сім утрималися від голосування. Ключовим меседжем документа стала беззастережна підтримка діяльності Міжнародного кримінального суду в Гаазі, зокрема виданих ним ордерів на арешт російського диктатора Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини при президенті РФ Марії Львової-Бєлової.
У тексті резолюції європейські політики виступили з рішучим засудженням усієї системи злочинних дій держави-агресора щодо наймолодших українців. Йдеться не лише про сам факт примусового переміщення, але й про такі цинічні практики, як незаконне усиновлення українських дітей російськими родинами, їхня тотальна русифікація, агресивна ідеологічна обробка та цілеспрямована мілітаризація свідомості неповнолітніх. Євродепутати окремо наголосили на фундаментальному юридичному аспекті: повернення викрадених дітей є беззаперечним зобов’язанням Москви відповідно до загальноприйнятих норм міжнародного гуманітарного права. Відповідно, це вкрай чутливе питання категорично не може розглядатися як предмет будь-якого політичного торгу. Долі українських дітей не повинні прив’язуватися до жодних територіальних поступок, не можуть обмінюватися в рамках домовленостей щодо військовополонених чи ставати інструментом цинічного шантажу під час дипломатичних переговорів.
Масштаби цієї гуманітарної катастрофи, зафіксовані в офіційному документі Європарламенту, вражають своїм трагізмом. Згідно з наведеними в резолюції статистичними даними, станом на вересень 2026 року було документально підтверджено 20 651 випадок примусової депортації та незаконного переміщення українських дітей на територію Росії. Проте ці жахливі цифри не відображають усієї повноти картини, оскільки ще близько 1,6 мільйона юних українців продовжують залишатися заручниками ситуації на тимчасово окупованих територіях, де вони щодня стикаються з ризиком насильницької асиміляції та втрати власної ідентичності. Водночас статистика порятунку залишається невтішною: станом на 28 жовтня 2026 року неймовірними зусиллями дипломатів та волонтерів вдалося повернути додому, врятувати з окупації або вивезти з території Російської Федерації лише 2752 дитини. Цей глибокий дисбаланс підкреслює критичну необхідність негайної активізації всіх можливих міжнародних механізмів.
У зв’язку з цим Європарламент закликав усі країни-члени Європейського Союзу суттєво посилити практичну взаємодію з Україною, міжнародними гуманітарними організаціями та іншими країнами-партнерами задля створення більш ефективної та швидкої системи пошуку, точної ідентифікації та безпечного повернення дітей. Парламентарі також виступили з консолідованою вимогою щодо подальшого розширення та посилення санкційних списків. На їхнє переконання, під жорсткі обмеження мають обов’язково потрапити всі російські посадові особи та організації, які хоча б опосередковано причетні до процесів незаконної депортації.
Для самої України ухвалена резолюція має виняткове стратегічне значення, адже вона не лише посилює безперервний міжнародний політичний тиск на Кремль, але й закріплює непорушний принцип: жодне довгострокове мирне урегулювання неможливе без відновлення справедливості. Євродепутати чітко артикулювали, що відповідальність за ці масові воєнні злочини має нести не лише вище політичне керівництво Російської Федерації, але й усі без винятку виконавці на місцях. Для забезпечення невідворотності покарання кожного причетного злочинця парламентарі пропонують максимально поглибити оперативну співпрацю між Європолом, Євроюстом та українським омбудсменом. Підсумовуючи свій заклик, Європарламент наголосив: повернення дітей має бути абсолютним пріоритетом будь-яких майбутніх мирних переговорів, і жодна глобальна мирна угода не матиме реальної сили, якщо вона проігнорує базові права депортованих дітей та справедливу відповідальність їхніх викрадачів.
