Gorchitsa.info

Позначка: ВАКС

  • Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Майже непоміченою пройшла новина про надто “м’яке рішення” ВАКС відносно одного з фігурантів резонансної справи про спробу дати хабар судді адвоката “групи Борзих” Дениса Микуліна. Про це пише видання 360ua.news.

    Так, 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила рішення щодо  застосування запобіжного заходу до адвоката Дениса Микуліна у вигляді застави в розмірі всього лише 200 тисяч гривень.

    Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

    Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

    Так, за інформацією видання ZN.UA,  Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

    Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є  Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

  • Ексголову ДФС Насірова визнали винним і взяли під варту просто в залі суду

    Ексголову ДФС Насірова визнали винним і взяли під варту просто в залі суду

    Вищий антикорупційний суд засудив колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова до шести років позбавлення волі. Його визнали винним у зловживанні владою в інтересах структур екснардепа-втікача Олександра Онищенка. Насірова взяли під варту в залі суду. Вирок поки не набрав законної сили й може бути оскаржений. Про це повідомляють Суспільне, Центр протидії корупції та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Колегія суддів ВАКС у складі Ігоря Строгого, Лесі Федорак та Віктора Ногачевського визнала Романа Насірова винуватим у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) — йдеться про незаконні рішення, які дозволяли компаніям, пов’язаним з Олександром Онищенком, відтерміновувати сплату ренти за користування надрами і податкові зобов’язання. За даними сторони обвинувачення, держава через це недоотримала понад 2 мільярди гривень.

    Суд призначив покарання — шість років позбавлення волі та штраф 17 тисяч гривень, що є максимальною межею санкції статті. Окремо Насірову заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та на держпідприємствах, які пов’язані з управлінськими функціями. Після оголошення вироку суд постановив взяти його під варту негайно, просто у залі.

    Що стосується інших фігурантів. За даними журналістів, ексчиновника ДФС Володимира Новікова засудили до чотирьох років ув’язнення з таким самим штрафом і забороною обіймати посади. Водночас Центр протидії корупції стверджує, що Новікова суд визнав невинуватим, і пише про його виправдання. Тобто наразі є суперечливі повідомлення щодо статусу другого обвинуваченого.

    Юридично вирок іще не набрав чинності. Далі — апеляція. Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо цього не станеться вчасно, Насіров може уникнути покарання через сплив строку давності. Саме на цьому наголошують в Центрі протидії корупції, називаючи таймінг критично важливим.

    Це рішення стало кульмінацією однієї з найвідоміших корупційних справ останніх років — так званої «газової справи Онищенка». Справу слухали більше шести років, і вона включала понад двісті судових засідань. Суть підозри — у тому, що керівництво ДФС штучно «розстрочувало» платежі компаніям Онищенка, фактично дозволяючи їм уникати негайної сплати обов’язкових платежів за користування надрами.

    Окремий епізод, який викликав суспільний резонанс під час розгляду справи, — спроба захисту зупинити процес, посилаючись на мобілізацію Насірова. У квітні захист заявив, що обвинувачений нібито зарахований до військової частини. Підставою стала довідка військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року. Уже наступного дня Збройні сили України скасували цей наказ, вказавши, що документ про призов був виданий протиправно.

    Поки що Насіров перебуває під вартою за рішенням ВАКС і формально вважається засудженим до шести років ув’язнення. Але його юридичний статус залишається неповним до рішення Апеляційної палати ВАКС. Саме темп апеляції — і питання строку давності до квітня 2026 року — стане тестом не лише для самого обвинуваченого, а й для репутації антикорупційної системи загалом.

  • САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    САП вимагає конфіскації майна начальника екоінспекції Донеччини на понад 8 млн грн

    Начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександр Євтухов опинився у центрі одразу двох гучних кримінальних історій. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вимагає конфіскації його активів на понад 8 млн грн як необґрунтованих, а Державне бюро розслідувань (ДБР) передало до суду обвинувальний акт щодо розтрати щонайменше 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції. Антикорупційні органи ведуть ці епізоди паралельно. Це нетипово й показово: ідеться не про один епізод зловживань, а про модель управління держорганом, де бюджет і приватне майно керівника де-факто злилися.

    Розтрата 1,6 млн грн: як працювала схема “дистанційного працівника”
    За версією слідчих, керівництво Державної екологічної інспекції у Донецькій області після початку повномасштабного вторгнення РФ використало дистанційний формат роботи як прикриття. Інспекція продовжувала нараховувати зарплату співробітнику, який виїхав до росії і фактично не виконував службових обов’язків.

    Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

    ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

    Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

    8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майно
    Паралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

    У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

    САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

    Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

    У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

    Що кажуть декларації
    Публічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

    Чому ця історія важлива не тільки для Донеччини
    Державна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

    Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

    На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

    Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

  • Суддя-хабарник з Вінниччини Ігор Ратушняк намагається прибрати з мережі інформацію про власну корупцію

    Суддя-хабарник з Вінниччини Ігор Ратушняк намагається прибрати з мережі інформацію про власну корупцію

    У Вінницькій області знову спалахнув скандал довкола судді Ігоря Ратушняка. Попри обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду за хабарництво, він повернувся у крісло голови Тиврівського районного суду. Ба більше — Ратушняк розпочав активну «зачистку» інтернету від публікацій, що нагадують про його кримінальне минуле.

    У грудні 2023 року ВАКС визнав Ігоря Ратушняка винним в отриманні неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя погодився за гроші ухвалити рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціну за гектар він оцінив у 40 тисяч гривень, а за три гектари — у 120 тисяч гривень (понад $4,6 тис. на той час).

    Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

    Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

    У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

    «Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

    Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

    «80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

    Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

    За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

    Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

  • Колишній голова Тернопільської облради Головко не задекларував майно на понад 2 мільйони гривень

    Колишній голова Тернопільської облради Головко не задекларував майно на понад 2 мільйони гривень

    22 жовтня Вищий антикорупційний суд визнав винним колишнього голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка у поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2022–2023 роки. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

    Суд призначив Головку покарання у вигляді штрафу розміром 68 тисяч гривень із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування (крім виборних) протягом одного року. Вирок набуде чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено.

    За даними слідства, колишній посадовець не задекларував квартиру площею 201,9 кв. м, якою користувався разом із родиною, а також не вніс інформацію про грошові кошти на банківських рахунках і кілька нежитлових приміщень — паркомісце, автомийку та кладову. Загальна сума незадекларованого майна становить понад 2,2 млн грн за 2022 рік і понад 2 млн грн за 2023 рік.

    Водночас у серпні цього року ВАКС закрив частину провадження щодо недостовірного декларування за 2023 рік, оскільки зміни в законодавстві підвищили поріг кримінальної відповідальності з 500 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — норма, яка має зворотну дію в часі.

    Нагадаємо, у червні 2025 року ВАКС вже визнавав Головка винним у справі про вимагання понад 600 тисяч гривень неправомірної вигоди від бізнесмена-волонтера.

    Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді й не встановлено обвинувальним вироком, який набрав законної сили.

  • НАБУ і САП оголосили підозру двом адвокатам «групи Борзих» за спробу дати хабар судді

    НАБУ і САП оголосили підозру двом адвокатам «групи Борзих» за спробу дати хабар судді

    Двом адвокатам юридичної компанії «Гарантія ваших прав» — Максиму Комарницькому та Денису Микуліну — повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ «Укрзалізниця». За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати «потрібний» висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Справу ведуть НАБУ і САП. Розслідування «групи Борзих» триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Під підозрою у «реєстровому» епізоді — Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів — шість із двадцяти співробітників компанії.

    Правова кваліфікація охоплює одержання неправомірної вигоди службовими особами (ч.3 ст.368 у складі групи — ч.3 ст.28 ККУ) та втручання в автоматизовані системи документообігу судів (ч.2 ст.376-1 ККУ). Слідство описує не лише цифровий, а й «людський» компонент впливу: платні контакти з окремими суддями, їхніми помічниками та працівниками апаратів, інформування про дії слідства, сталі зв’язки у Печерському й Шевченківському судах Києва. Окремо згадується родинний зв’язок голови Печерського суду Руслана Козлова з Дмитром Борзих.

    Після відставки екскерівника КНДІСЕ Олександра Рувіна вплив на експертну установу, за даними джерел, зберігся: «схема купівлі-продажу експертиз» продовжувала діяти. Адвокати намагалися змінити підслідність провадження щодо втручання в реєстр, однак після нових підозр у плануванні хабара юрисдикція остаточно закріплена за НАБУ, а справи слухатиме ВАКС. За інформацією джерел, провадження наближається до завершальної стадії.

    Контекст зв’язків: Борзих має давні контакти у військово-прокурорському середовищі, знайомий із чинним генпрокурором Русланом Кравченком, а також є кумом заступника голови СБУ Олександра Поклада, який, у свою чергу, часто відвідує керівника ОП Андрія Єрмака.

  • Апеляція ВАКС дозволила заочне розслідування проти екснардепа Логвинського

    Апеляція ВАКС дозволила заочне розслідування проти екснардепа Логвинського

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і надала дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у справі колишнього народного депутата Георгія Логвинського, фігуранта резонансної справи «Золотого мандарину».

    Таке рішення відкриває шлях до завершення слідства заочно і можливості передачі обвинувального акту до суду. Раніше колегія слідчих суддів ВАКС відмовила у задоволенні клопотання прокурорів, але тепер апеляційна інстанція поставила остаточну крапку в питанні.

    Провадження щодо Логвинського триває з грудня 2023 року. За версією НАБУ та САП, колишній нардеп причетний до схеми заволодіння понад 54 мільйонами гривень державних коштів через компанію «Золотий Мандарин Ойл». Гроші були незаконно перераховані Міністерством юстиції нібито у зв’язку з рішенням Європейського суду з прав людини.

    Улітку 2023 року Логвинському повідомили про підозру заочно, оскільки він переховується від слідства за межами України. Також підозри отримали ще шестеро осіб, пов’язаних зі справою.

    Дозвіл на спеціальне досудове розслідування означає, що детективи НАБУ можуть завершити розслідування без участі обвинуваченого та направити справу до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

  • ВАКС розгляне справу Скоробагача про розтрату 58 млн грн

    ВАКС розгляне справу Скоробагача про розтрату 58 млн грн

    Колишнього заступника голови Харківської облради Володимира Скоробагача судитимуть у Вищому антикорупційному суді за підозрою в організації схеми з розкрадання коштів через фіктивні компанії. За даними слідства, у 2022 році він разом зі спільниками незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України та завдав збитків державній компанії «Укренерго» на понад 58 мільйонів гривень.

    Слідчі вважають, що Скоробагач створив групу осіб, до якої увійшли керівник приватного підприємства та його засновник. Через три фіктивні фірми вони отримали електроенергію з ОЕС та передали її підконтрольному товариству для подальшого продажу кінцевим споживачам. Гроші від реалізації замість повернення до державної системи були переведені на рахунки фінансових структур під виглядом повернення позик, що дозволило уникнути розрахунків з «Укренерго».

    Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

    ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

    Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.

  • Справу проти ексміністра Пивоварського закрили через строки давності — ексміністр відновив права на майно

    Справу проти ексміністра Пивоварського закрили через строки давності — ексміністр відновив права на майно

    Вищий антикорупційний суд України припинив кримінальне провадження проти колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського. Рішення суду, як повідомив сам Пивоварський на Facebook, ухвалено у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; одночасно знято всі арешти з його майна.

    Нагадуємо: Національне антикорупційне бюро повідомило Пивоварському про підозру 22 лютого 2023 року у справі про зловживання владою, через які, за версією слідства, держава нібито зазнала збитків понад 30 млн доларів. За версією детективів, у липні 2015 року Пивоварський разом із заступником підписали наказ, який дозволив приватним компаніям стягувати корабельний збір у порту «Південний» — збори, що згідно з законом мали стягуватися Адміністрацією морських портів України.

    Сам Андрій Пивоварський від початку заперечував протиправні дії і стверджував, що діяв у межах чинного законодавства та урядових рішень того часу. Раніше, 16 березня 2023 року, ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави майже 10 млн грн, яку ексчиновник того ж дня вніс у повному обсязі.

    Після тривалого провадження суд ухвалив рішення про закриття справи через вичерпання строків давності. Пивоварський подякував усім, хто підтримував його і родину під час розгляду справи.

  • Колишня чиновниця Держгеокадастру отримала 7 років умовного строку у справі про землю

    Колишня чиновниця Держгеокадастру отримала 7 років умовного строку у справі про землю

    Вищий антикорупційний суд 7 жовтня затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП і колишньою заступницею начальника управління Головного управління Держгеокадастру у Київській області Ольгою Дідківською. НАБУ і САП підозрювали її у причетності до заволодіння землею в Пущі-Водиці та Фастові.

    Згідно з умовами угоди, Дідківська визнала провину за ч. 5 ст. 191 КК України і погодилася співпрацювати зі слідством: надавати викривальні свідчення щодо інших підозрюваних. Вона також має протягом місяця перерахувати 200 тисяч гривень на відшкодування збитків.

    Суд призначив узгоджене сторонами основне покарання — позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади керівника та заступника керівника територіального органу Держгеокадастру (та інші пов’язані посади) на 2 роки. Одночасно Дідківську звільнили від відбування реального ув’язнення з випробувальним терміном один рік. На неї покладено обов’язки реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

    Рішення ВАКС набуде чинності відповідно до процесуальних норм; угода була укладена 2 вересня 2025 року за участі захисника та з погодженням керівника САП. Слід додати, що інкримінована Дідківській стаття стосується привласнення або розтрати майна у великих розмірах, вчинених службовою особою.