Позначка: ВАКС

  • Суд конфіскував елітні авто родини екскерівника ТЦК у Харкові

    Суд конфіскував елітні авто родини екскерівника ТЦК у Харкові

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури домоглися в суді визнання необґрунтованими активів, що фактично належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова. Мова йде про розкішні автомобілі, формально оформлені на родичів, але якими користувався сам посадовець.

    Слідство встановило, що упродовж 2022–2023 років теща військового чиновника придбала два преміальні автомобілі загальною вартістю понад 3,4 млн грн. Попри офіційне оформлення транспорту на родичку, усіма машинами користувався сам посадовець і його близькі. Аналіз фінансового стану родини показав, що такі покупки не могли бути здійснені за рахунок законних доходів.

    3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

    Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.

  • НАБУ розслідує масштабну схему впливу на закриття кримінальної справи

    НАБУ розслідує масштабну схему впливу на закриття кримінальної справи

    Антикорупційні органи викрили прокурора Офісу Генерального прокурора та групу адвокатів у підбурюванні до надання неправомірної вигоди у розмірі 3,5 млн доларів США. За даними НАБУ, ці кошти нібито мали бути передані прокурорам САП та суддям Вищого антикорупційного суду для впливу на рішення щодо закриття кримінального провадження, яке розслідують детективи бюро.

    Згідно з матеріалами слідства, у період з 10 лютого по 18 вересня 2025 року адвокати, перебуваючи у змові з прокурором Офісу Генпрокурора, запропонували підозрюваному у провадженні НАБУ «вирішити питання» щодо закриття справи через хабар посадовцям САП та ВАКС. Під час протиправної діяльності сума неправомірної вигоди зросла з 2 до 3,5 мільйонів доларів США.

    Встановлено, що зловмисники розробили детальний план передачі хабаря частинами. На момент викриття детективами НАБУ прокурор та адвокати встигли отримати від підозрюваного 200 тисяч доларів США.

    Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників схеми та документують їхню діяльність. Деталі справи обіцяють оприлюднити після завершення розслідування.

  • НАБУ і САП звинувачують екснардепа Грановського в схемі з продажу добрив через підставну фірму

    НАБУ і САП звинувачують екснардепа Грановського в схемі з продажу добрив через підставну фірму

    Прокурор САП за матеріалами НАБУ направив до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт у справі про зловживання на Одеському припортовому заводі. Серед обвинувачених — колишній народний депутат Олександр Грановський, якого слідство підозрює в організації багатомільйонної схеми з продажу добрив через підставну компанію, повідомляє Центр протидії корупції.

    За версією слідства, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів із британською Newscope Estates Ltd. Ця компанія нібито виконувала роль посередника: фактичні поставки не здійснювались, а в договорах навмисно занижували вартість аміаку та карбаміду. Надалі продукцію продавали реальним покупцям за ринковими цінами, причому відвантаження йшло напряму від ОПЗ, а різницю між реальною та заниженою ціною виводили на підконтрольні рахунки.

    Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

    Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

    Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.

  • Апеляційна палата ВАКС конфіскувала майно екснардепа Володимира Олійника на користь держави

    Апеляційна палата ВАКС конфіскувала майно екснардепа Володимира Олійника на користь держави

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 2 жовтня ухвалила рішення про конфіскацію на користь держави майна колишнього народного депутата Володимира Олійника. Суд задовольнив апеляційну скаргу Міністерства юстиції, після чого низка об’єктів і корпоративних прав перейдуть у державну власність.

    Згідно з постановою апеляційної палати, у власність держави переходять: шість об’єктів нерухомого майна в місті Черкаси; один об’єкт нерухомості в Київській області; самохідне моторне прогулянкове судно; а також частка корпоративних прав у ТОВ «Е.С.П. Технології». У повідомленні Мін’юсту зазначено, що постанова апеляційної палати набирає чинності одразу після проголошення та не підлягає оскарженню.

    Передісторія справи: 4 вересня Вищий антикорупційний суд першої інстанції частково задовольнив позов Мін’юсту — тоді було стягнуто частки у нерухомості й 1/2 моторного судна, але суд відмовив у конфіскації частки у ТОВ «Е.С.П. Технології», оформленої на дружину Олійника. Після апеляційного перегляду ця частка також визнана складовою активів, що підлягають переданню державі.

    Хто такий Володимир Олійник: у 1994–2002 роках він був мером Черкас, а згодом — народним депутатом України V–VII скликань (позафракційно й від різних політичних сил, у тому числі від «Партії регіонів»). Після подій Революції Гідності Олійник виїхав за межі України — за даними слідства та ЗМІ, він оселився в РФ і потрапив до переліку осіб, які відкрито підтримували дії, спрямовані проти інтересів України. Правоохоронні органи також повідомляють, що в 2022 році Олійник незаконно перебував на тимчасово окупованих територіях і давав інтерв’ю російським ЗМІ з виправданими заявами щодо воєнної агресії.

    Рішення апеляційної палати є логічним продовженням процесу стягнення активів, ініційованого Міністерством юстиції. Постанова набирає чинності відразу та не підлягає оскарженню, тож повернення вказаних активів у держвласність має розпочатися без затримок. Ми звернулися до пресслужб Мін’юсту та ВАКС за коментарями стосовно виконання рішення й оновимо матеріал у разі надходження додаткової інформації.

  • ВАКС закрив справу проти Нагорського через «правки Лозового»

    ВАКС закрив справу проти Нагорського через «правки Лозового»

    Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження проти начальника управління Міноборони Олександра Нагорського. Його звинувачували у розкраданні 1,5 млрд грн під час закупівлі артилерійських снарядів для Збройних сил України. Проте справа так і не дійшла до розгляду по суті через дію «правок Лозового». Ця норма дозволяє закривати провадження, якщо прокурор подає обвинувальний акт після завершення строків досудового розслідування.

    Розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України. Після повідомлення про підозру матеріали передавалися до САП, потім — назад до СБУ, а далі контроль здійснював Офіс Генпрокурора. Через численні процесуальні затримки обвинувальний акт потрапив до ВАКС вже після завершення строків, що і стало підставою для закриття провадження.

    Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.

    «Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.

    Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.

    Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.

    Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.

  • САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    САП домоглася конфіскації Audi Q7 у мера Самбора: авто намагалися переписати при перевірках НАБУ

    Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску вартістю близько 4,2 млн грн. За даними прокурорів, цією машиною фактично користувався міський голова Самбора на Львівщині Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був оформлений на його доньку Тетяну Москвяк.

    Прокурори САП стверджували, що ні Гамар, ні його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого авто, і надали у суді докази того, що після покупки транспортним засобом користувався саме мер. Коли НАБУ та САП почали перевіряти походження автомобіля, його, за даними слідства, намагалися переписати на третю особу, аби ускладнити відстеження слідів набуття активу.

    Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

    Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

    Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.

  • Прокурорка втратить частину подарованих коштів після рішення ВАКС

    Прокурорка втратить частину подарованих коштів після рішення ВАКС

    Вищий антикорупційний суд України задовольнив позов прокурора САП за матеріалами НАЗК та визнав необґрунтованими активи на суму 1,64 млн гривень, які належать прокурорці одного з департаментів Офісу Генерального прокурора.

    За даними НАЗК, прокурорка отримала від матері близько 1,95 млн гривень у подарунок для придбання квартири. Проте аналіз доходів та витрат матері показав, що частину коштів, а саме 1,64 млн грн, неможливо було набути законним шляхом.

    На підставі рішення ВАКС, ці активи підлягають конфіскації відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з моменту оприлюднення повного тексту.

    Цей випадок демонструє ефективність системи контролю за способом життя державних службовців та їхніх родичів. Національне агентство з питань запобігання корупції активно відслідковує законність набуття активів та фінансових надходжень.

    Прокурорка та її родина можуть опинитися під додатковою увагою правоохоронних органів. Конфіскація активів стане попередженням для інших державних службовців щодо необхідності прозорого декларування майна.

  • ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    ВАКС конфіскував у прокурорки активи на 1,64 млн грн

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію частини майна прокурорки одного з департаментів Офісу Генерального прокурора. Йдеться про активи на суму 1,64 млн грн, які суд визнав необґрунтованими.

    Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що посадовиця отримала від матері подарунок у розмірі близько 1,95 млн грн для купівлі квартири. Водночас аналіз доходів і витрат її матері показав, що законним шляхом вона не могла накопичити більшу частину цієї суми.

    Таким чином, за даними НАЗК, саме 1,64 млн грн не мали підтвердженого легального походження. На підставі цього суд ухвалив рішення про їхню конфіскацію в дохід держави відповідно до ст. 290 ЦПК України.

    Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів від дати складення повного тексту.

  • Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Лазюк може уникнути 7 років в’язниці через мобілізацію

    Суддя Дзержинського райсуду Харкова Сергій Лазюк, якого у 2022 році Вищий антикорупційний суд визнав винним у корупції та засудив до семи років ув’язнення з конфіскацією майна, може уникнути покарання. Причина — прогалина у законодавстві, яка дозволила йому фактично «заморозити» власну справу.

    У 2023 році під час розгляду апеляції Лазюк мобілізувався. Це автоматично призупинило судовий процес, і з того часу він не просувається. Тим часом строки давності завершуються: за першим епізодом — уже за півтора місяці, за другим — у січні 2026 року. Якщо апеляцію не відновлять найближчим часом, вирок ВАКС залишиться на папері.

    Як зазначають у Центрі протидії корупції та «Автомайдані», справа Лазюка стала показовою. Коли Верховна Рада ухвалювала закон про мобілізацію засуджених, із переліку тих, хто не міг скористатися цією нормою, випали судді, прокурори, слідчі та посадовці Офісу президента. Таким чином, Лазюк отримав можливість уникнути реального покарання, прикриваючись мобілізацією.

    Правозахисники наголошують: це створює небезпечний прецедент. Якщо судді та високопосадовці зможуть безкінечно відкладати вироки завдяки формальним шпаринам у законі, довіра суспільства до антикорупційної системи буде остаточно підірвана.

    У парламенті зареєстрований законопроєкт №10100, який мав би врегулювати подібні випадки та встановити чіткі строки розгляду справ навіть у разі мобілізації. Однак поки що депутати не поспішають його ухвалювати.

    Справу Лазюка експерти називають «лакмусовим папірцем» для влади: від того, чи знайдеться політична воля закрити прогалини й не дозволити спустити справу на гальмах, залежить не лише доля конкретного судді, а й довіра до всього антикорупційного правосуддя в Україні.

  • САП вимагає конфіскації майна головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна

    САП вимагає конфіскації майна головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду з вимогою конфіскувати майно заступника міністра охорони здоров’я — головного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Йдеться про дві земельні ділянки та два житлові будинки у Київській області.

    За даними прокуратури, ВАКС наклав арешт на землю площею 0,2 та 0,145 га, а також на будинки площею 98,8 та 105,1 кв. м у селах Старі Безрадичі та Тарасівка Обухівського району.

    У вересні прокурор САП заявив позов про визнання цих активів необґрунтованими та їхню конфіскацію в дохід держави. Загальна вартість майна оцінюється у понад 3,2 млн грн.

    У САП стверджують: аналіз доходів і видатків Кузіна засвідчив, що він не міг придбати це майно за рахунок законних джерел доходів.

    У межах цього ж провадження прокурори подали позов і до начальника відділу УСР Нацполіції в Києві Івана Карабіци, його дружини Олени та двоюрідного брата Олександра Песляка.

    За інформацією слідства, вони стали власниками автомобілів Volkswagen Passat (2021), Volkswagen Touareg (2022), BMW 330I (2022), а також 1,27 млн грн готівки. Вартість цих активів перевищує 6 млн грн, однак офіційних доходів для їх придбання родина не мала.